Екзюпері Антуан де Сент Маленький принц (скорочено)
Переказ:
Автор поділяє все суспільство на дорослих і дітей, і цей розподіл стосується не вікових особливостей людини. Головне – стосунки з оточуючим світом.
Для “дорослих” важливим є матеріальне, для “дітей” – духовне.
“Дорослі” не вміють фантазувати, втратили уяву, “діти” можуть у будь-якому предметі, явищі побачити незвичайне: так, як бачить Маленький принц на малюнку льотчика слона в удаві, хоча розумні “дорослі” – всього-навсього капелюх.
Дитячий малюнок, збережений льотчиком, є своєрідною
Таке “випробування” малюнком проходить Маленький принц, що впав із неба в пустелю, де льотчик лагодив літак після катастрофи.
Але і сам дорослий проходить перевірку на “дитячість” і уяву: малює ящик, у якому знаходиться уявний баранець, якого так хотів мати Маленький принц.
Поступово стає зрозумілим: льотчик і Маленький принц – люди, чиї душі налаштовані на щирість і вірність своїм ідеалам і моральним цінностям.
Кожного дня льотчик дізнається щось нове з обмовок Маленького принца: звідки хлопчик прибув на нашу планету, як подорожував.
Цитата:
І справді, на планеті Маленького принца, як і на всіх інших планетах, росли корисні трави і бур’яни. Отже, там є добре насіння корисного зілля і шкідливе насіння бур’янів. Але ж насіння невидиме. Воно спить, сховане в землі, доки якійсь насінинці не заманеться прокинутись… Тоді вона потягається і спершу несміливо пускає до сонця паросток – чарівну маленьку безневинну травинку. Якщо це редиска або троянда – хай собі росте. А коли це якийсь бур’ян – треба одразу, як тільки розпізнаєш той паросток, вирвати його з корінням. На планеті Маленького принца було жахливе насіння… то насіння баобабів1. Грунт планети був геть уражений цим насінням. А баобаб – така рослина, що коли розпізнаєш її надто пізно, то вже ніколи не позбудешся. Він захарастить усю планету. Він проб’є її своїм корінням. І якщо планета дуже маленька, а баобабів дуже багато, вони розірвуть її на шматки.
“Є таке правило, – казав мені згодом Маленький принц. – Прибрався сам уранці – ретельно прибери і свою планету. Треба виривати баобаби одразу ж, як тільки побачиш, що то не троянди, бо молоді паростки троянд і баобабів майже однакові. Це дуже нудна робота, але й дуже приємна”.
Переказ:
На відміну від баобабів, троянда, що виросла на астероїді Маленького принца, потребує уваги і догляду. Це ніжна та примхлива квітка, яка за своїми примхами ховає вразливе серце. А шипи, якими наділена квітка, – лише зовнішній атрибут, що не може врятувати від грубої сили.
Через образ троянди та стосунки між нею і Маленьким принцем автор передає своє розуміння щастя: бути поруч із коханою людиною, допомагати і захищати, залишатися вірним в думках і почуттях.
Подорожуючи сусідніми астероїдами, Маленький принц зустрічається з різними особами.
Ці герої – своєрідні людські риси характеру.
Цікавий образ короля, який віддавав накази, що не могли не виконуватися: автор підштовхує нас до думки, що влада і мудрість мусять завжди поєднуватися.
Цитата:
Згадавши свою покинуту маленьку планету, Маленький принц трохи засумував і наважився попросити короля:
– Мені хотілося б подивитись, як заходить сонце… Зробіть ласку… Накажіть сонцю заходити…
– Якщо б я звелів своєму генералові літати, як метелик, з квітки на квітку, або написати трагедію, або обернутися на морського птаха і генерал не виконав би наказу, то хто був би в тому винен – він чи я?
– Ви, ваша величносте, – твердо відповів Маленький принц.
– Точно, – згодився король. – Від кожного треба вимагати тільки те, що він може зробити. Основою влади має бути передусім розум. Якщо ти накажеш своєму народові кинутись у море, він зробить революцію. Я маю право вимагати покори, бо мої накази розумні.
Переказ:
Питання “Хто винен в людських негараздах?”, “Що робить людину нещасною?” чатують на кожного. Автор у казці-притчі дає відповідь на ці питання своєрідними зустрічами Маленького принца з жителями астероїдів: честолюбцем, п’яницею і бізнесменом. Кожен із цих героїв повністю зосереджений лише на шанобі пиятиці чи підрахунках свого “майна”. Дії “дорослих” доходять до абсурду.
Ми можемо зробити висновок – своїми діями людина повинна приносити користь, в першу чергу, для оточуючого світу. Це видно із розмови Маленького принца з бізнесменом:
Цитата:
– То що ж ти робиш з тими зірками?
– Що роблю?
– Так.
– Нічого. Я ними володію.
– Володієш зірками?
– Так.
– Але я вже бачив короля, який…
– Королі нічим не володіють. Вони тільки правлять. Це велика різниця.
– А навіщо тобі володіти зірками?
– Щоб бути багатим?
– А нащо бути багатим?
– Щоб купувати нові зірки, якщо їх хтось відкриє.
“Цей, – подумав Маленький принц, – міркує майже так, як той пияк”.
– Я володію зірками тому, що до мене ніхто не додумався ними заволодіти.
– Оце правда, – відповів бізнесмен. – Лічу їх і перелічую. Це важко. Але я людина серйозна.
Це ще не вдовольнило Маленького принца.
– У мене, – сказав він, – є квітка, я щоранку її поливаю. У мене є три вулкани, я щотижня їх прочищаю. Усі прочищаю – і діючі, і той, що погас. Хто знає, як воно буде. І моїм вулканам, і моїй квітці корисно, що я ними володію. А зіркам од тебе нема ніякої користі…
Бізнесмен відкрив рота, але так і не знайшов, що відповісти, і Маленький принц пішов собі.
“Ці дорослі таки незвичайні люди”, – простодушно думав він, мандруючи далі.
Переказ:
Прикладом вірності своїй справі є ліхтарник, що засвічує свій ліхтар всупереч утомі. Цінність ліхтарника висловлює Маленький принц.
Цитата:
Можливо, цей чоловік тут і недоречний. А проте він не так недоречний, як король, честолюбець, бізнесмен і пияк. В його роботі принаймні є сенс. Коли він засвічує свій ліхтар – то ніби народжується ще одна зірка або квітка. Коли він гасить ліхтар – це присипляє ту зірку чи квітку. Дуже гарне заняття. Це справді корисно, бо красиво”.
– Жахлива у мене робота. Колись у цьому був сенс. Вранці я гасив ліхтар, а ввечері світив. Решту дня я міг відпочивати, а решту ночі – спати…
– А потім наказ перемінився?
– Наказ не перемінився, – сказав ліхтарник. – У тому й лихо! Планета з кожним роком обертається швидше й швидше, а наказ не змінився.
– А як же тепер? – спитав Маленький принц.
– Тепер планета повністю обертається за одну хвилину, і я не маю ні секунди відпочинку. Щохвилини я засвічую ліхтар і гашу.
Переказ:
Символічною є і зустріч Маленького принца з лисом. Серед пустелі поважних ділових людей Маленький принц зовсім самотній. Лис також хоче мати друга.
Відповідь лиса – одна з ключових думок казки:
Цитата:
– Ти для мене поки що тільки маленький хлопчик, такий же, як сто тисяч інших хлопчиків. І ти мені не потрібен. І я тобі не потрібен. Я для тебе тільки лис, такий же, як сто тисяч інших лисів. Але якщо ти мене приручиш, ми станемо потрібні один одному. Ти будеш для мене єдиний у цілому світі. І я буду для тебе єдиний у цілому світі…
– Я починаю розуміти, – озвався Маленький принц. – Є одна троянда… здається, вона приручила мене…
– Можливо, – сказав лис. – На Землі чого тільки не побачиш…
Переказ:
Відповідальність за людей, що тобі повірили, стали тобі близькими – ось головний стрижень у стосунках людей.
“Ми всі відповідальні за тих, кого приручили”, – ця фраза Маленького принца стала крилатою.
[1] Баобаб – вид тропічних дерев зі стовбуром надзвичайної товщини.
Переклад А. Жаловського
Коментар
А. де Сент-Екзюпері привертає нашу увагу до одвічних людських чеснот – дружби, любові, вірності, доброти і душевної чистоти.
Символічні образі казки-притчі “Маленький принц” змушують нас замислитись над власним життям. У центрі оповіді постає історія з життя героя, що набуває алегоричного змісту.
Для казки-притчі характерні:
• відсутність розлогого сюжету;
• незначна кількість персонажів;
• символічність образів та ситуацій, їх багатозначність;
• умовність часу і простору;
• повчальний характер;
• філософська або моральна насиченість.
Притча будується на двоплановості зображення: реальні особи, явища, предмети приховують справжні стосунки, проблеми буття людства, підштовхують нас до асоціацій і міркувань, пошуку моралі.
Казку-притчу А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц” ще називають філософською.
.