Дві зустрічі Тетяни й Онєгіна
Вільний у своєму виборі й щасливий цим, але тільки не в цьому романі. Хоча Тетяна й любила Онєгіна, але вона
Не була з ним щаслива, вона навіть не одержала відповідної любові. Простежити тему любові можна по двох
Зустрічам Тетяни і Євгенія.
В особі Тетяни Пушкін відтворив тип російської жінки в реалістичному добутку.
Поет наділяє свою героїню простим ім’ям. Тетяна проста провінційна дівчина, не красуня.
Замисленість і мрійність виділяють її серед місцевих обивателів, вона почуває себе самотньої серед
Людей, не здатних
Дика, сумна, мовчазна,
Як лань лісова боязка.
Вона в сім’ї своєї рідний
Здавалася дівчинкою чужої.
Єдиним задоволенням і розвагою Тетяни були романи:
Їй рано подобалися романи;
Вони їй заміняли все.
Вона влюблялася в обмани
И Ричардсона, і Руссо.
При зустрічі з Онєгіним, що виглядав особливим серед її знайомих, вона саме в ньому бачить
Свого довгоочікуваного героя.
Вона не відає обману
И вірить вибраній мрії.
Дотримуючись серцевого пориву, вона вирішується зізнатися Онєгіну в листі, що є одкровенням,
Визнанням у любові.
Але Онєгін не зміг оцінити всю глибину й пристрасність люблячої натури Тетяни. Він читає їй сувору
Одповідь, що приводить дівчину в повний розлад і щиросердечне сум’яття.
Убивши на дуелі Ленского, єдиного співака любові серед навколишніх його людей, Онєгін убиває свою
Любов.
Із цього моменту й відбувається перелом у житті Тетяни. Вона міняється зовні, її внутрішній мир
Закритий для сторонніх очей. Вона виходить заміж.
У Москві зустрічає Онєгіна холодна світська дама, господарка знаменитого салону. У ній Євгеній з
Працею довідається колишню боязку Тетяну й закохується в неї. Він бачить те, що хотів бачити в тій Тетяні:
Розкіш, красу, холодність.
Але Тетяна не вірить у щирість почуттів Онєгіна, тому що не може забути свої мрії про можливий
Щастя.
У Тетяні говорять ображені почуття, настала її черга вичитувати Онєгіна за те, що не зумів
Вчасно розглянути в ній свою любов.
Тетяна нещасна у своєму заміжжі, слава й багатство не приносять їй задоволення:
А мені, Онєгін, пишність ця,
Осоружного життя мішура, мої успіхи у вихрі світла,
Мій модний будинок і вечори.
Це пояснення розкриває основну рису характеру Тетяни – почуття боргу, що для неї
Головне в житті.
Образи головних героїв розкриваються до кінця у фінальній зустрічі.
Тетяна відповідає Онєгіну на його визнання словами: “Але я іншому віддана й буду століття йому вірна!” Ця
Фраза ясно вимальовує душу ідеальної російської жінки. Цими словами Тетяна не залишає Онєгіну
Ніякої надії.
У першій зустрічі героїв автор дає Онєгіну шанс змінити своє життя, наповнивши її змістом,
Уособленням якого є Тетяна. А в другій зустрічі Пушкін карає головного героя тим, що
Залишає Тетяну абсолютно недоступної для нього.