Дві зустрічі Тетяни й Онєгіна

Вільний у своєму виборі й щасливий цим, але тільки не в цьому романі. Хоча Тетяна й любила Онєгіна, але вона

Не була з ним щаслива, вона навіть не одержала відповідної любові. Простежити тему любові можна по двох

Зустрічам Тетяни і Євгенія.

В особі Тетяни Пушкін відтворив тип російської жінки в реалістичному добутку.

Поет наділяє свою героїню простим ім’ям. Тетяна проста провінційна дівчина, не красуня.

Замисленість і мрійність виділяють її серед місцевих обивателів, вона почуває себе самотньої серед

Людей, не здатних

зрозуміти її духовних запитів:

Дика, сумна, мовчазна,

Як лань лісова боязка.

Вона в сім’ї своєї рідний

Здавалася дівчинкою чужої.

Єдиним задоволенням і розвагою Тетяни були романи:

Їй рано подобалися романи;

Вони їй заміняли все.

Вона влюблялася в обмани

И Ричардсона, і Руссо.

При зустрічі з Онєгіним, що виглядав особливим серед її знайомих, вона саме в ньому бачить

Свого довгоочікуваного героя.

Вона не відає обману

И вірить вибраній мрії.

Дотримуючись серцевого пориву, вона вирішується зізнатися Онєгіну в листі, що є одкровенням,

Визнанням у любові.

Цей лист перейнятий щирістю, романтичною вірою у взаємність почуття.

Але Онєгін не зміг оцінити всю глибину й пристрасність люблячої натури Тетяни. Він читає їй сувору

Одповідь, що приводить дівчину в повний розлад і щиросердечне сум’яття.

Убивши на дуелі Ленского, єдиного співака любові серед навколишніх його людей, Онєгін убиває свою

Любов.

Із цього моменту й відбувається перелом у житті Тетяни. Вона міняється зовні, її внутрішній мир

Закритий для сторонніх очей. Вона виходить заміж.

У Москві зустрічає Онєгіна холодна світська дама, господарка знаменитого салону. У ній Євгеній з

Працею довідається колишню боязку Тетяну й закохується в неї. Він бачить те, що хотів бачити в тій Тетяні:

Розкіш, красу, холодність.

Але Тетяна не вірить у щирість почуттів Онєгіна, тому що не може забути свої мрії про можливий

Щастя.

У Тетяні говорять ображені почуття, настала її черга вичитувати Онєгіна за те, що не зумів

Вчасно розглянути в ній свою любов.

Тетяна нещасна у своєму заміжжі, слава й багатство не приносять їй задоволення:

А мені, Онєгін, пишність ця,

Осоружного життя мішура, мої успіхи у вихрі світла,

Мій модний будинок і вечори.

Це пояснення розкриває основну рису характеру Тетяни – почуття боргу, що для неї

Головне в житті.

Образи головних героїв розкриваються до кінця у фінальній зустрічі.

Тетяна відповідає Онєгіну на його визнання словами: “Але я іншому віддана й буду століття йому вірна!” Ця

Фраза ясно вимальовує душу ідеальної російської жінки. Цими словами Тетяна не залишає Онєгіну

Ніякої надії.

У першій зустрічі героїв автор дає Онєгіну шанс змінити своє життя, наповнивши її змістом,

Уособленням якого є Тетяна. А в другій зустрічі Пушкін карає головного героя тим, що

Залишає Тетяну абсолютно недоступної для нього.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Дві зустрічі Тетяни й Онєгіна