Дві героїні, дві долі(Марья Кириловна Троекурова й Маша Миронова по романах “Дубровский” і “Капітанська дочка”)
Зрівняємо двох героїнь – Машу Троекурову й Машу Миронову – і подивимося, як характери їх відбилися в долях.
Марья Кириловна Троекурова з’являється перед читачами сімнадцятилітньої, коли “краса її була в повному кольорі”. Батько любив її, але обходився суворо, навіть жорстоко. Позбавлена жіночого суспільства, Маша виросла замкнутою, мрійливою дівчиною, що зростила себе на романах французьких письменників XVIII століття. Серед гостей батька “красуня була рідко”. На вчителя-француза вона спочатку не звернула ніякої уваги,
Гринев спілкувався з Пугачовим, щоб урятувати її. Тепер настала її черга. Звідки узялася рішучість і сміливість у її боязкому серці? Пережите горе, смерть батьків, ув’язнення у Швабрина, звістка про арешт Гринева – все це загартувало Машу Миронову, зробило її стійкою й рішучої. Вона виявилася здатної постояти за своє щастя, за справедливість. Розмовляючи з імператрицею, Маша розповідає, що Гринев для однієї її “піддавався всьому, що осягло його. І якщо він не виправдався перед судом, те хіба тому тільки, що не хотів заплутати мене”.
Виявилося, що пасивність і покірність Марьи Троекуровой обернулися для неї нещастям. Можна тільки догадуватися, як зложиться її життя з нелюбимим старим князем.
Маша ж Миронова вийшла переможницею в сутичці з жорстокою долею. Вона бореться за свого улюбленого, не боїться їхати в столицю, розмовляти з імператрицею. Вона розуміє, що, крім її, комусь заступитися за Гринева, і не просто знайти захист хоче Маша, а домагається торжества справедливості.
От чому, мені здається, роман про Омеляна Пугачові називається “Капітанська дочка”. Махаючи Миронова щира й гідна дочка своїх героїв батьків. Вони до кінця були вірні своїй присязі, а вона, давши клятву вірності Гриневу, змогла врятувати життя й честь свого улюбленого, відстояти своє щастя. Махаючи Миронова моя улюблена героїня.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)