Історія Маші Мироновій (по повісті “Капітанська дочка”)

Познайомившись із Гриневым, Маша полюбила його. Після сварки Швабрина із Гриневым, вона розповіла про речення Швабрина стати його дружиною. На це речення Маша, природно, відповіла відмовою: “Олексій Иваныч, звичайно, людина розумний, і гарного прізвища, і має стан; але як подумаю, що потрібно буде під вінцем при всіх з ним поцілуватися. Нізащо! Ні за які благополуччя!” Маша, що не мріяла про казкове багатство, не хотіла виходити заміж з розрахунку.

На дуелі зі Швабриным Гринев був важко поранений і кілька днів пролежав без свідомості. Всі

ці дні Маша доглядала за ним. Придя в себе, Гринев зізнається їй у любові, після чого “вона без усякої манірності зізналася Гриневу в серцевій схильності й сказала, що її батьки будуть ради її щастю”. Але Маша не хотіла виходити заміж без благословення його батьків. Благословення Гринев не одержав, і Маша відразу ж віддалилася від нього, хоча їй дуже важко було це зробити, тому що її почуття як і раніше залишалися сильні.

Після захоплення міцності Пугачовим батьки Маші були страчені, а неї сховала у своєму будинку попадя. Швабрин, залякавши попа з попадею, забрал Машу й посадив під замок, змушуючи вийти заміж

за нього. На щастя, їй вдається відправити лист Гриневу із проханням про звільнення: “Богові завгодно було позбавити мене раптом батька й матері: не маю на землі ні рідні, ні заступників. Прибігаю до вас, знаючи, що ви завжди бажали мені добра й що ви всякій людині готові допомогти…”.

Гринев не залишив неї у важку мінуту й приїхав разом з Пугачовим. У Маші відбулася розмова з Пугачовим, з якого той довідався, що Швабрин їй не чоловік. Вона сказала: “Він мені не чоловік. Я ніколи не буду його женою! Я краще зважилася вмерти, і вмру, якщо мене не позбавлять”. Після цих слів Пугачов усе зрозумів: “Виходи, червона дівиця; дарую тобі волю”. Махаючи бачила перед собою людини, що був убивцею її батьків, і, поряд із цим, її рятівником. І замість слів подяки “вона закрила особу обома руками й упала без почуттів”.

Пугачов відпустив Гринева з Машею, сказавши при цьому: “Візьми собі свою красуню; вези її куди хочеш, і дай вам бог любов так рада!” Вони поїхали до батьків Гринева, але по дорозі Гринев залишився воювати в іншій міцності, а Маша із Савельичем продовжили свій шлях. Батьки Гринева добре прийняли Машу: “вони бачили благо дати божию в тім, що мали випадок дати притулок і обласкати бідну сироту. Незабаром вони до неї искренно прив’язалися, тому що не можна було неї довідатися й не полюбити”. Любов Гринева до Маші вже не здавалася його батькам “пустою примхою”, вони тільки й бажали, щоб їхній син женився на капітанській дочці.

Незабаром Гринева заарештували. Махаючи дуже сильно переживала, адже вона знала теперішню причину арешту й уважала себе винної в нещастях Гринева. “Вона приховувала від всіх свої сльози й страждання й тим час безперестану думала про засоби, як би його врятувати”.

Маша зібралася їхати в Петербург, сказавши батькам Гринева, що “вся майбутня доля її залежить від цієї подорожі, що вона їде шукати заступництва й допомоги в сильних людей як дочка людини, що постраждав за свою вірність”. У Царському Селі, гуляючи по саду, вона зустрілася й розговорилася з однією знатною дамою. Махаючи розповіла їй про Гринева, і дама обіцяла допомогти, поговоривши з імператрицею. Незабаром Машу покликали в палац. У палаці вона довідалася в імператриці ту саму даму, з якої розмовляла в саду. Імператриця оголосила їй про звільнення Гринева, сказавши при цьому: “Я в боргу перед дочкою капітана Миронова”.

У зустрічі Маші з імператрицею по-справжньому розкривається характер капітанської дочки – простій росіянці дівчини, боягузливої по натурі, без усякого утворення, що знайшла в собі в необхідний момент досить сили, твердості духу й непохитної рішучості, щоб домогтися виправдання свого ні в чому не винного нареченого.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Історія Маші Мироновій (по повісті “Капітанська дочка”)

Categories: Нові твори

Links