Дорослі діти війни за оповіданням М. Вінграновського “Первінка”
Нещодавно я прочитав оповідання Миколи Вінграновського “Первінка”. Цей твір вражає майстерним змалюванням післявоєнної розрухи. У ньому також йдеться про патріотизм і душевну щирість післявоєнного люду.
Ішли останні місяці війни. У напівзгорілій хаті жила селянська родина, яка складалася з жінки Марії та трьох її дітей. Найстаршому йшов дванадцятий рік. Злидні були страшні, але Марії вдалося назбирати грошей, щоб купити корову. Сама вона хвора, чоловік, звичайно, на фронті. Кому ж доручити цю важливу справу? Мати вважала свого старшого,
Тепер у житті Марії та її дітей стануться зміни на краще. Хлопчик дуже радів Первінці. Коли дорогою треба було підгодувати корову, Миколка безстрашно поліз шукати травички під остовом німецького танка. Цей епізод характеризує хлопця як відповідальну, сміливу та рішучу людину.
Оповідання “Первінка” сповнене величезної любові письменника до простих трударів, до тих, хто заради свободи Вітчизни жертвував усім, навіть власним життям. Твір вчить сучасних дітей бути відповідальними, небайдужими, чесними. Кожним своїм рядком Микола Вінграновський виховує в дітях любов і шану до минулого рідної Батьківщини.