Людина й природа у творах Миколи Вінграновського

Добуток “Грім” і оповідання “Первинка”. Микола Вінграновський народився в місті Первомайську на Миколаївщині в селянській сім’ї. І з дитинства відчував сильний зв’язок з навколишньою його красою природи. Багато письменників оспівують свій рідний край, виражають свою любов до нього, захоплюються його неповторністю. Одним з таких письменників є Микола Вінграновський. У поезії “Грім” яскраво відтворений картина літньої грози. Як звичайно грім лякає людей, але в цьому вірші грім показаний добрим дідусем, що допомагає дітям

зібрати врожай обтрусити галузі злив, груш:

И натрусив зі зливи злив, Щоб легше було сливі

Навіть Бурчання грому, що поет передає словами зі звуком “р”, з бурчанням дідуся, що хоче здаватися суворим, але насправді добрий. Многим з нас відома ця життєва картина

Людина безсумнівно є такою ж часточкою природи, як рослини й тварини. Коли людина розуміє це й піклується про природу, то Природа неодмінно віддячить його. В оповіданні “Первинка” ми бачимо, що люди й тварини потрібні одні іншим, щоб вижити в тяжких умовах

Адже коли Велика Вітчизняна Війна наближалася до завершення, у зруйнованому,

голодному селі жінки й діти з нетерпінням очікували повернення чоловіків-трудівників, які допоможуть відродити добробут на селі. У цей час і діти взрослели раніше: “Миколка мав усього років Дванадцять. Мати… купити корову повинна була доручити Миколе”. І хлопчик був повинен попоратися з таким нелегким завданням!

Головний герой оповідання – Миколка теперішній глава сім’ї, він відчуває відповідальність і піклується про молодший братику й сестричці, про хвору матюкай

Особливо зачіпає душу читача епізод купівлі корови Миколкой і їхня мандрівка додому: “Тепер вона була його, їх, домашня, і із цієї хвилини корівка сподобалася йому на все життя”. Хлопчик, а за ним і автор, називає майбутню годувальницю сім’ї “корівкою”:

“Миколка глянув у темно-блакитні коров’ячі очі й запитав:

– А як тебе кликати? – Корівка мигнула, і в її очах на мить промайнуло щось…”

Ще один повноправний герой оповідання – пес по імені Собака. Безпритульна тварина, що прибилося до людей і знайшлася в них не тільки нових хазяїв, а й друзів. Закінчується оповідання символічною картиною весняної сівби, у якому разом співробітничають люди й тварини. Загальна робота стає загальною радістю й принесе довгоочікуваний добробут. Єднання із природою стає єднанням людських душ. Напевно, це і є головною думкою творів Миколи Вінграновського


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Людина й природа у творах Миколи Вінграновського