Дивний вислів
У свинячий голос – Колись давно свиней не тримали в сажах, а виганяли пасти, скажімо, як корів. Жадібні свині дуже часто додому поверталися вночі і подавали свинячий голос – рохкали, вищали.
У свинячий голос означає дуже пізно.
Хома невіруючий
У Євангелії розповідається, як один з апостолів, Хома, коли йому розповіли про воскресіння розіп’ятого Ісуса, заявив: “Якщо я не побачу на руках його ран від цвяхів і не доторкнуся рукою до ран його, не повірю”.
Тому Хомою невіруючим називають людей, яких важко примусити повірить
Шануй батька свого і матір свою
Одна із заповідей Мойсея, яку ми знаходимо у Біблії, гласить: “Шануй батька свого і матір свою, і благословен ти будеш, і довго жити будеш на землі”.
Цур йому
Цуром називали давнє слов’янське божество, яке охороняло земельні межі. Тому часто на межах стояли дерев’яні стовпчики, на яких був зображений Цур. Місця ці і саме божество вважалися священними. Тоді і з’явилося слово “цуратися” – обходити священне місце.
Вислів “цур йому” виражав побажання кари Цура за поганий вчинок. Можливо, це означало: “Цур йому віддячить”.
Сьогодні
Як горох при дорозі
Як раніше, так і тепер обсівають поля горохом. Зараз, напевно, за звичкою, а раніше для того, щоб голодний мандрівник, який іде в далеку путь, міг підкріпити свої сили цим солодким, корисним овочем.
Людина, про яку говорять, що вона “як горох при дорозі”, – це нещасна, беззахисна людина, до якої нікому немає ніякого діла.
Як з гуски вода
Гуска виходить з води сухою, бо в її пір’ї міститься жир, який пропускає воду. Ця властивість лягла в основу виразу “як з гуски вода”, що вживається, коли говорять про людей байдужих до справедливих зауважень.
Веремій
Шилом патоки вхопив? Знов мені не зрозуміло: Тут – ні патоки, ні мила. Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій. Братик спать ніяк не хоче: Хоч і сонні в нього очі, Вередує: – Я не ляжу!
– А дідусь ласкаво каже:
– От якби ти зараз ліг, Ти б заснув без задніх ніг! Братик ліг, питає в нього:
– Де ж у мене задні ноги? Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій.
Я, сестричка й менший брат Втрьох збирали виноград, Сперечалися ми все: Хто з нас кошик понесе? Дідуся ми розгнівили:
– Що ви кашу заварили?
– Де ж та каша? – мовив брат. – Ми ж збирали виноград!
Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій.
Це дідусь хороший мій, Звуть його так – Веремій. Так він дивно розмовляє, Що попробуй зрозумій! В цирку був я з дідусем – Ми там бачили усе: І жонглера і ведмедя На швидкім велосипеді… Я крутивсь, дідусь спитав:
– Ти прийшов ловити гав? Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій. Грались ми з Рябком кудлатим – Посварилися із братом. Брат мовчав і я мовчав, А дідусь обох повчав:
– Так до бійки недалеко! Що це ви розбили глека? Братик, плачучи, сказав:
– Глека я не розбивав! Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій. Ми були біля криниці, З неї я хотів напиться. Нахиляюсь, гнуся, гнусь – До води ж не дотягнусь… А дідусь мій: – Що? Попив?
(Грицько Бойко)
2) Що каже бабуся Маруся?
– Сашко, не грюкай: уже пізно, сусіди сплять, – сказала мама. А Сашко грюкає.
– Припини стукіт! – гукнув батько. А Сашко стукає.
– Як об стіну горохом, – говорить бабуся Маруся. – Йому хоч кі
Лок на голові теши, а він все своє робить. Відберу молоток!..
Стукає…
Сказано – зроблено! Бабуся забрала у внука молоток і заховала.
– Віддай, бабусю!
– Завтра. А зараз молотка не бачити тобі як своїх вух! Сашко похнюпив носа.
– Я машину ремонтую…
А бабуся Маруся:
– Усьому свій час.
– Для чого молоток заховала?
– Ти йому про Хому, а він тобі про Ярему. Ти що, з неба впав? Пізно вже, усі сплять.
– Не всі, ми не спимо.
– Досить воду в ступі товкти. Мерщій у ліжко.
Батько сказав:
– Яка багата у нашої бабусі мова – уся прислів’ями та приказками
Пересипана. Що не слово, то крилатий вислів.
А бабуся відповідає:
– Кашу маслом не зіпсуєш. (за В. Воліною)
Загадки-жарти
Чи буває душа в п’ятах?
Чи є ноги у книжки?
У якому фразеологізмі згадується таблиця множення?
Що можна ламати без рук і без усякого знаряддя?
Коли беруть ноги на руки?
Чи можна сказати: майстер на обидві руки?
Чи можна вийти сухим з води?
Кому може бути море по коліна?
Чи можна носити воду в решеті?
Хто може зробити з мухи слона?
Коли енциклопедія може бути ходячою?
Відповіді: 1) Буває, особливо коли дуже злякатися. 2) Напевно, є, бо говорять, що взяв книгу догори ногами. 3) Зрозуміло, як два на два чотири. 4) Ламати голову. 5) Коли втікають. 6) Можна, бо у людини дві руки. 7) Качка і гуска можуть вийти сухими з води. П’яному може бути море по коліна. 9) Можна, якщо під нього підставити якусь посудину. 10) Фантазер. 11) Коли голова на плечах.
Схожі твори:
- “Шануй завжди сліди минулого” (латинський вислів) В них обретает сердце пищу: Любовь к родному пепелищу, Любовь к отеческим гробам. О. С. Пушкін Академік Д. Лихачев у своїх “Листах про добре і прекрасне” писав про те, що пам’ять і знання минулого, заповнюючи світ, роблять його більш цікавим і значним, що без минулого світ для людей порожній. Знання...
- “Як я розумію вислів “поезія серця” На мій погляд, серед найкращих винаходів людства почесне місце займає поезія. Вже багато століть люди намагаються прояснити та розкрити феномен поетичного слова. Чому вірші здатні надихати людей на боротьбу, підбадьорювати і чарувати? Чому поезії можуть зцілювати душу і заспокоювати? Як, взагалі, поетам вдається так глибоко проникати у людські душі і...
- Дивний ангел у дивному світі Твір з оповідання Гарсіа Маркеса “Стариган із крилами”. З дитинства багато хто чує це слово ангел, янгол. Хтось читає молитву до ангела, якої навчила бабуся, комусь розповідають про ангелаохоронця. Ніхто з нас не бачив цих істот, але ми нібито не заперечуємо їхнього існування. Згідно з древніми міфами, ангели – Божі...
- Як я розумію вислів “Маленька людина”. На прикладі оповідань Чехова Проблема “маленької людини” в класичній літературі XIX століття виникає через поширеність цього явища в житті. Письменники образ “маленьких людей” зображували переважно трагічно. Тим не менш, А. Чехов розкривав цю проблему зовсім з іншого боку. Так званий “маленька людина” в його оповіданнях зображена здебільшого сатирично. Чому це так? Хіба письменник зовсім...
- Скорочено “Дивний чарівник країни Оз” Баума Дівчинка Дороти жила з дядьків Генрі й тіткою Эм у канзасской степу. Дядько Генрі був фермером, а тітка Эм господарювала. У цих місцях часто бушували урагани, і сім’я рятувалася від них у льосі. Один раз Дороти забарилася, не встигла спуститися в льох, і ураган підхопив будиночок і поніс його разом...
- Виклад сюжету казки “Дивний чарівник країни Оз” Дівчинка Дороти жила з дядьків Генрі й тіткою Эм у канзасской степу. Дядько Генрі був фермером, а тітка Эм господарювала. У цих місцях часто бушували урагани, і сім’я рятувалася від них у льосі. Один раз Дороти забарилася, не встигла спуститися в льох, і ураган підхопив будиночок і поніс його разом...
- Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа Матеріал уроку. Павло Тичина “Як Дуб із Вітровієм бився”. Мета. Ознайомити учнів із життям та творчістю Павла Тичини; викликати інтерес до його віршів; зацікавити змістом віршів; навчити стежити за логікою описуваних подій; розвивати читацькі навички; виховувати любов до творчості поета. Обладнання. Портрет П. Тичини, збірка його віршів. Хід уроку I....
- Як я допомагав саджати картоплю (твір-опис процесу праці) Мої бабуся і дідусь живуть у селі. Біля їхнього будинку ростуть дерева, кущі, городина. Є також вільна ділянка, на якій щовесни саджають картоплю. Цього року ми з батьками приїхали допомагати бабусі і дідусеві саджати картоплю. Увечері напередодні було вирішено, що працювати на городі будуть лише чоловіки, а жінки готуватимуть обід....
- Як святкують Різдво у моїй сім’ї (за оповіданням М. Коцюбинського “Ялинка”) Кожен народ має свої звичаї і традиції. Вони виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Багата на них і українська земля. Особливо шанують традиції на західноукраїнських землях. У мене там мешкає бабуся, до якої я люблю їздити відпочивати на канікули, особливо на зимові. Чому? Бо саме на цей час припадають...
- На канікулах у селі (розповідь на основі побаченого) На літніх канікулах я обов’язково їжджу в село до бабусі і дідуся. Я там проводжу приблизно місяць. Бабуся і дідусь живуть у невеликому одноповерховому будинку. Навколо будинку подвір’я з літньою кухнею, садком, городом. У садку ростуть яблуні, груші, черешні і чудові вишні, які, коли вже спілі, майже чорні і дуже...
- Калина (українознавча змістова лінія) “Без верби й калини – нема України”, – усім відоме українське народне прислів’я, яке фактично визначає сутність буття українського народу. Здавна символом рідної землі, дівочої краси була саме калина, яка оспівана не в одній українській пісні, навіть російська Народна пісня оповідає про “калинку-малинку”. У дворі моїх дідуся і бабусі ростуть...
- Калина (твір – оповідання) “Без верби й калини – немає будинку”, – усім відоме українське народне прислів’я, що фактично визначає сутність буття українського народу. Здавна символом рідної землі, дівочої краси була саме калина, що оспівана не в одній українській пісні, навіть російська Народна пісня оповідає про ” калинку-малинці”. У дворі в моїх дідуся й...
- Твір на тему “Мій родовід” У моєму родоводі кожен має якусь дивовижно цікаву й неймовірно захоплюючу історію. Більшість моїх родичів корінні українці. Спочатку я б хотіла розповісти про родичів моєї мами. Коли моя прабабуся Мар’я Миколаївна ще була маленькою дівчинкою, її сім’ю в ті нелегкі часи розкуркулили за те, що на все село в них...
- Твір-розповідь на тему “Риболовля” На літніх канікулах ми тричі їздили на риболовлю з дідусем. Риболовля проходила на ставку. Ми приїжджали туди рано-вранці машиною. Їхати було недалеко, хвилин п’ятнадцять. Червоне сонце ще тільки починало відриватися від горизонту, а ми вже витягали вудки з машини. Вставати з ліжка доводилося дуже рано. Ми навіть не снідали, щоб...
- “Зимові свята у моїй сім’ї” Сучасні українські сім’ї зустрічають та проводять зимові свята майже однаково, і про них досить складно скласти цікаву розповідь. Ми стали забувати про стародавні традиції святкування Нового року та Різдва Христова, і сьогодні мало хто знає, як наш народ святкував ці дні раніше. Тому я й хочу розповісти про те, як...
- Вечір у дворі нашого будинку (твір-розповідь) Вечори в нашому будинку в будень і вихідні мало чим відрізняються один від одного. У теплий час року хлопчиська грають у футбол на спортмайданчику, що обладнаний посередині двору. Малята проводять час на гойдалках, у пісочниці. Лавочки біля під’їздів – традиційне місце відпочинку жінок літнього віку. Але є в дворі заповітне...
- Опис праці Щедре серце дідуся Сьогодні я прокинулась від легесенького постукування у вікно. Відкрила очі і ледь не скрикнула від радощів: “Яблунька розцвіла! Яблунька мого доброго дідуся.:.” Відчинила вікно, і дукмяна хвиля ранкової свіжості, напоєна тонким ароматом яблуневого цвіту, підхопила мене на крила спогадів. Я повертаюсь у дитинство… Як живий іде садом дідусь. Він і...
- Твір-опис “Бабусина хата” або “Бабусине обійстя” Моя бабуся живе в селі, у власному обійсті. Бабуся добре зберігає народні традиції, тому в неї справжня українська домівка. Її будиночок чисто побілений. Кругом будинку насаджені вишневі дерева квіточки: чорнобривці, анютині вічка, нагідки. Рами вікон бабуся за звичкою фарбує у синій колір, а лиштву, що прикрашає вікна, теж білить. На...
- Тема твору З чого починається батьківщина День у день, ось уже вісім років, мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою в дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона вишивати: шиє, вишиває. Як каже моя матуся,...
- З чого починається батьнівщина (твір на морально-етичну і патріотичну теми) День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся,...