Вечір у дворі нашого будинку (твір-розповідь)

Вечори в нашому будинку в будень і вихідні мало чим відрізняються один від одного. У теплий час року хлопчиська грають у футбол на спортмайданчику, що обладнаний посередині двору. Малята проводять час на гойдалках, у пісочниці. Лавочки біля під’їздів – традиційне місце відпочинку жінок літнього віку.
Але є в дворі заповітне місце, що збирає запеклих гравців у доміно. Стіл споруджували самі аматори цієї гри. Його поверхня настільки відполірована пластинками доміно, що здається дзеркальною. До глибокої ночі, особливо влітку, двір наповнений

стуканням доміно й азартними вигуками вболівальників і гравців. Рідко гра в доміно проходить без участі мого діда. У двір він виходить завжди зі своїм доміно. Купив він його дуже давно, і, як запевняє, воно приносить йому вдачу в грі.
Одного разу я вирішив зробити дідусю сюрприз. Я купив нове доміно, а щоб це був справді сюрприз, поклав нові пластинки в коробку від старого доміно. Нічого не підозрюючи, дідусь, як звичайно, пішов грати, прихопивши із собою коробочку. Я поспішив за ним, щоб побачити, як зрадіє дідусь моєму подарункові.
От гравці розсілися по своїх звичних місцях. Дідусь відкриває коробочку,
доміно зі стукотом падає на стіл, і – запановує тиша, незвична для цієї миті. “Ти що, Пилипович, придбав нове доміно?” – здивувався один із гравців. Не менше здивований і навіть розгублений був сам дідусь. Він не розумів, куди ж поділося доміно, яке він вважав своїм талісманом.
Дідусь мовчки склав пластинки в коробку, піднявся і пішов додому. Я рушив слідом за ним. Намагався пояснити, що це мій сюрприз, що я хотів як краще – зробити йому приємне, Але він того вечора насупився як хмара. Я приніс йому старе доміно. Проте грати він тоді вже не вийшов. Я думав, що дідусь ще довго буде на мене сердитися. Але, на подив усієї родини, наступного разу, коли він пішов грати, дідусь узяв із собою мій подарунок.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Вечір у дворі нашого будинку (твір-розповідь)