Давид Мотузка – захисник інтересів сільської бідноти (за романом Андрія Головка “Бур’ян”)
У романі “Бур’ян” Андрієві Головку вдалося у відносно невеликому обсязі книги яскраво і правдиво відобразити становище селян у пореволюційний період нашої історії. Твір розповідає про переконання, вагання, роздуми самого автора і його героїв.
Все, що відбувалося на селі в той час, Головко описує через призму власного відношення до реалій тогочасного життя. Майстерність автора, своєрідні художні засоби, що їх використовує Головко, допомагають нам зрозуміти той час і людей, які жили в ньому. Головним героєм роману “Бур’ян”
Давид Мотузка, що теж мав партквиток і був комуністом, не міг спокійно дивитись на те, що ідеали його революції, яку, як він гадав, робилося для народу, так грубо порушено. Він виступає у відкритий бій із зрадниками.
Зараз ми розуміємо, що таких, як Матюха,
Давид постає перед нами як людина чесна, смілива, з цілком сформованим характером.
Він свідомо йде проти Матюхи, свідомо готовий загинути заради ідей. І навіть коли приспішники Матюхи збираються вбити Мотузку, останній не здається.
Мотузка захищає селян і намагається підняти їх до свого рівня свідомості, закликає їх до боротьби та праці.
Зробити село кращим для Давида – не тільки поставити справжніх, чесних керівників. Він хоче зробити село кращим, хоче, щоб селяни вийшли нарешті до світла з тої темряви, в якій перебували, хоче, щоб вони свідомо дрсягли хорошого рівня життя не збагаченням, а чесною працею.
Та Давид усе ж таки лишився живий. І цим фактом Головко ще раз підтверджує думку про невмирущість духовного начала в людині, про те, що хороше, добре, вічне не зникає нікуди і померти не може.
Романом “Бур’ян” Андрій Головко зробив вагомий внесок в українську літературу. А образ Давида Мотузки як чесної, принципової, безкомпромісної людини залишився у галереї видатних літературних досягнень української прози 20-х – 30-х років нашого століття.