Ціолковський Костянтин Едуардович
У селі Іжевське Рязанської губернії в сім’ї лісничого 140 років тому народився Костянтин Едуардович Ціолковський. Прославився він, як відомо, винаходами в області аэр про – і ракетодинамики, теорією літака й дирижабля. Ціолковського по праву вважають основоположником сучасної космонавтики. Плани й проекти вченого-самоучки мали неймовірний, воістину космічний розмах (принесший йому при житті репутацію прожектера), а його креслення лягли в основу проектування сучасних космічних апаратів
У широке коло інтересів Ціолковського входили
Тут же, у Боровске, почалася серйозна наукова праця Ціолковського. В 1883 році він працює над рукописом “Вільний простір”, у якій уперше висловлює думки про можливості скорення космічного простору за допомогою реактивного приладу Одночасно Костянтин Едуардович займався питаннями повітроплавання. Результатом довгих роздумів, шукань і розрахунків з’явилася його більша робота “Теорія й досвід аеростата”. Ця робота – перший у світі праця про дирижабль змінного обсягу з металевою оболонкою. В 1892 році, після 12-літньої роботи в Боровском повітовому училищі, він як талановитий викладач був переведений у Калузьке повітове училище. В 1894 році Ціолковським була написана повість “Мрії про Землю й небо й ефекти всесвітнього тяжіння”, у якій він висловив свої міркування по проблемі повідомлень у світовому просторі й можливості створення штучних супутників Землі. За період з 1898 по 1902 рік Костянтин Едуардович опублікував 16 статей з питань повітроплавання й аеродинаміки, а також закінчив роботу “Дослідження світових просторів реактивними приладами”. У цій книзі вчений говорив про способи здійснення космічного польоту за допомогою ракети, приводив обчислення, що підтверджують можливість будівлі такої ракети. В 1932 році за заслуги в розвитку науки й техніки К. Э. Ціолковський був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора Вмер Ціолковський 19 вересня 1935 року. Ученого поховали в одному із самих улюблених місць його відпочинку – міському парку. 24 листопада 1936 року над місцем поховання був відкритий обеліск (автори – архітектор Б. Н. Дмитрієв, скульптори И. М. Бірюков і М. А. Муратов).