Цикл А. А. Блоку “На поле Куликовом”
1. Поява реальних картин. 2. Переживання за долю Росії. . 3. “На поле Куликовом” і його головна тема. 4. Передчуття змін в історії Росії. 5. Перемога російських солдатів.
6. Значення Куликовской битви. 7. Образ батьківщини в циклі поета. 8. Картини природи. І вічний бій!
Спокій нам тільки сниться… А. А. Блок А. А. Блок – чудовий російський поет. Він починав свою літературну діяльність, як поет, усунутий від життя, зі своїми мріями й ілюзіями. Але згодом, пройшовши всі життєві перешкоди й переживання, Блок став дійсно великим національним
У своїй творчості Блок уже намагається відійти від містицизму й символізму, що був властивий його раннім віршам Так поступово в його поезії стали з’являтися об’єктивна дійсність і реальні картини життя зі своїми радостями й сумами, турботами й тривогами. Саме в цьому плані у творчості Блоку особливе місце займає віршований цикл “На поле Куликовом”: Я – не перший воїн, не останній,
У віршованому циклі “На поле Куликовом” основною темою є тема батьківщини. Поет сильно зацікавлений в історії Росії У вірші “На поле Куликовом”, що було написано в 1908 році, поет оспівує славні перемоги нашої країни. Ще до Блоку до цієї теми не раз зверталися такі великі письменники, як А. С. Пушкін і М. Ю. Лермонтов, Ф. І. Тютчев і Н. А. Некрасов. Поет продовжує ці традиції.
Звертаючись до історії російської землі, він шукає аналогії із сучасної йому дійсності. Відповіді на всі хвилюючі, тривожні його питання Блок і знаходить у героїчній історії Росії. Широко письменник викладає свої роздуми й думки про долю країни Тут одночасно зливаються в одне й гордість, і скорбота, і передчуття важливих і великих змін, подій, яких з радістю очікує вся Росія: ПРО, Русь моя! Дружина моя! До болю Нам ясний довгий шлях!
Наш шлях – стрілою татарської древньої волі Простромив нам груди… Весь віршований цикл “На поле Куликовом” пронизаний духом патріотизму Блок у своїх віршах розкрив один з найтрагічніших і драматичних періодів в історії Росії. За всю історію нашої країни не раз бували періоди важких випробувань, але з них Росія із честю виходила: И вічний бій!
Спокій нам тільки сниться. Крізь кров і пил Летить, летить степова кобилиця И мне ковилу. І немає кінця! Миготять версти, кручі…
Зупини! Так дійсно варто пишатися за велике минуле нашої Росії, а головне необхідно прагнути до кращого майбутнього. Сам Блок так писав про сформовану ситуацію в країні: “Росії призначено пережити борошна, приниження, поділ; але вона вийде із цих принижень нової й – по-новому великої”.
Росія повинна була вистояти в цій боротьбі, і вона це зробила, вона перемогла: Нехай ніч. Домчимося Опромінимо багаттями Степову далечінь. У степовому димі блисне святий прапор И ханської шаблі сталь… Захід у крові!
Із серця: кров струменіє! Плач, серце, плач… Спокою немає!
Степова кобилиця Несеться навскач! Поетичний цикл Блоку “На поле Куликовом” – це як якесь нагадування про подвиг, що колись був втілений у боротьбі світла з тьмою. Основна мета цієї боротьби було подолання темного хауса заради звільнення й щастя нашої батьківщини У самому циклі “На поле Куликовом” поет зумів об’єднати й напружене почуття, занепокоєння за долю Росії й широту глибоких, м’яких роздумів, які як би розчиняються в голосі самої історії країни. В 1912 році в перших зборах своїх віршів Блок писали: “”Куликовская битва” належить, по переконанню автора, до символічних подій російської історії. Такою подією призначене повернення.
Розгадка їх ще спереду”. Для письменника значення Куликовской битви (восьме вересня 1380 року) було не військовим або політичним, а саме духовним. Блок вірить у майбутнє Росії й у майбутнє російського народу, і це головна тема в циклі “На поле Куликовом”. Ці вірші Блоку з’єднують у собі як образи батьківщини, так і образи улюбленої (Дружини,- Нареченої).
Поет, почуваючи відтінки й нюанси мови, зміг чітко й вірно описати образ батьківщини, як дружини, закоханої й прекрасної жінки. Саме образ гаряче улюбленої батьківщини, ставати головним у його віршах: Наш шлях – степовий, наш шлях – у тузі безбережної, У твоїй тузі, про, Русь! І навіть імли – нічний і закордонної – Я не боюся. Для більше наочного опису тих подій у своєму циклі Блок використовує картини природи Поет прекрасно розуміє, що життя людей і життя природи зв’язані міцними узами і є єдиним цілим. Сам пейзаж у віршах циклу “На поле Куликовом” дуже різноманітний і має різні відтінки.
Читаючи вірші поета, ми можемо побачити й жовту глину обриву, і степовий простір, широкі й тихі пожежі, кобилицю, що мне ковилу, кличі лебедів, лиховісний і темний Дон, горючий білий камінь. Самі вірші, пейзаж і фарби циклу “На поле Куликовом” відповідають духу того складного й суперечливого часу. Навіть природні явища в А. А. Блоку офарблюються в трагічні криваві кольори: Захід у крові! Захід у крові!
Із серця кров струменіє; Плач, серце, плач… Але часом цей же пейзаж у Блоку здобуває більше одноманітний і спокійний характер. Тут уже немає барвистих і яскравих фарб, все абсолютно рівно, безмежно, спокійно. І навіть, здається, що так буде завжди й не що не змінитися.
Ріка розкинулася. Тече, сумує ліниво И миє берега. Над убогою глиною жовтого обриву В степу сумують стогу… Блок у своїй творчості намагався донести до людей найважливіші поняття в житті, він прагнув змінити мир до кращого, зробити його добріше й гарніше. Він умів через вірші виражати свої почуття, він віддавав усього себе людям.
Віра у світле майбутнє, прагнення зробити все для цього майбутнього, відданість Росії – от ті самі головні й основні риси, які були властиві Поету-блоку-поетові
(1 votes, average: 5.00 out of 5)