Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ ЧиМожна вважати Чацкого зайвою людиною?

ЧиМожна вважати Чацкого зайвою людиною?

У першій третині XIX століття в російській літературі складається тип лишнеко людини. Герої ці, серед яких найбільш відомі Печорин, Онєгін, Обломів, не схожі на більшість людей свого часу. Зайві люди, чий розум допитливий і глибокий, “хворіють на хворобу століття”: для них очевидні проблеми навколишнього світу, пороки й “виразки” сучасного суспільства. Не вдоволені життям, ці герої найбільше нещасні від неможливості що-небудь виправити. Невизначеність їхніх високих ідеалів, що млоять, викликає не знання шляхів їхньої реалізації, а

відсутність конкретних цілей і справи, що могло б задовольнити їхні високі вимоги до себе й до життя, – пасивність і бездіяльність, безпорадність існування. Зіставимо Чацкого, героя комедії Грибоєдова “Горі від розуму”, з образом зайвої людини

Бачачи пороки фамусовского суспільства, відкидаючи його відсталі підвалини, нещадно викриваючи чиношанування, що панує в службових колах протекцію, дурне наслідування французькій моді, відсутність справжнього утворення, Чацкий виявляється ізгоєм серед графів Хрюминых, Хлестовых і Загорець-Ких. Його вважають “дивним”, а в підсумку навіть визнають

безумцем. Так грибоедовский герой вступає, як і зайві люди, у конфлікт із навколишнім його недосконалим миром. Але якщо останні лише страждають і не діють, то “в озлобленої <…> думки” Чацкого “чується здоровий позив до справи…”. “Він почуває, чим незадоволений”, тому що його ідеал життя цілком визначена: “воля від всіх ланцюгів рабства, якими окуте суспільство”. Активне ж протистояння Чацкого тим, “чия ворожнеча до вільного життя ньлримирима”, дозволяє нам думати, що він знає шляхи зміни життя вобществе.

Крім того, грибоедовский герой, пройшовши довгий шлях шукань, три роки що подорожував, знаходить мету в житті – “служити справі”, “не вимагаючи ні місць, ні повышенья в чин”, “у науки вперить розум, що алчет пізнань”. Бажання героя – приносити користь батьківщині, служити на благо суспільству, до чого він і прагне. Таким чином, Чацкий безсумнівно є представником передового суспільства, людей, що не бажають миритися з пережитками, реакційними порядками й активно з ними що борються. Зайві ж люди, не зумівши знайти собі гідного заняття, самореалізуватися, не примикають ні до консерваторів, ні до революційно настроєних кіл, зберігаючи в душі розчарованість у житті й впустую розтрачуючи незатребувані таланти