Біографія Миколи Пимоненко
Ім’я Миколи Пимоненка – академіка живопису – прикрашає сузір’я найталановитіших людей України. Його життя – це приклад надзвичайного працелюбства, без якого будь-яке обдарування тьмяніє.
Картини художника вражають реалістичним спрямуванням, пригадаймо такі полотна, як “Чистий четвер”, “У розлуці”, “Художник”, “Весілля в Київській губернії”, “Засватана”, “Жертва фанатизму”, “Страсний четвер”, “Перед грозою”, “Гопак” та інші. Шлях до визнання не був легким. Народився майбутній
Навчався і в іконописній майстерні Іванова у Києві, і в Київській рисувальній школі, і в Петербурзькій академії мистецтв. За малюнки з натури був нагороджений трьома срібними медалями. Але закінчити Академію мистецтв через хворобу не зміг. Почав працювати викладачем, брав участь у розписах Кирилівської церкви разом з Праховим і Врубелем, експонував картини в академічних та пересувних виставках.
У 1900 році був прийнятий у члени Театрального товариства, оформляв оперу Лисенка “Наталка Полтавка”.
Саме він надихнув Пимоненка на написання картини “Українська ніч”. Художнику часто дорікали критики тим, що успіх його полотен у “грубих почуттях натовпу”. Звичайно, такі висловлювання були Пимоненкові неприємні, але він, не опускаючи рук, працював і доводив своєю майстерністю, що мистецтво належить народові й повинно відображати саме його життя, іноді й досить суперечливе, жорстоке. Творчість Миколи Пимоненка була високо оцінена видатними художниками І. Рєпіним, М. Мурашком.
Не стало чудового майстра пензля 25 березня 1912 року. Вражений смертю одного з найталановитіших своїх учнів, І. Рєпін написав критикові І. Ясинському: “Він був істинним українцем, не забудеться краєм за свої правдиві і милі, як Україна, картини…”
(2 votes, average: 3.00 out of 5)