Біографія Герцена Олександра Івановича
Герцен, Олександр Іванович ( 1812-1870 г. г.) Прозаїк, літературний критик Біографія Народився 25 березня 1812 року в Москві. Батько – І. А. Яковлев, належав до знатного дворянського роду. Мати – Г. – Л. Гааг, дочка дрібного чиновника зі Штудгарта. Шлюб батьків не був оформлений і дитина одержала вигадане прізвище, Герцен уважався офіційно вихованцем Яковлева. В 14 років Герцен робить вибір на все життя, заприсягши помститися за страчених декабристів. В 1829 році Олександр Іванович надходить у Московський університет на фізико-математичне відділення,
У червні 1833 року Герцен закінчив університет зі ступенем кандидата, одержує срібну медаль за твір “Аналітичний виклад сонячної системи Коперника” (праця наполовину астрономічний, наполовину філософський). Після університету Олександр Іванович цікавиться кружками з ідеями утопічного соціалізму (Сен-Симон, Фур’є). Улітку 1834 року Герцен і кружковци були арештовані. Відсидівши дев’ять місяців тюремного ув’язнення, навесні 1835 року Герцена засилають у Перм, а потім у В’ятку. Герцена пригнічують і поліцейський
Тільки наприкінці 1837 року по клопотанню Жуковського й Арсеньєва Герцена перекладають у Владимир 9 травня 1839 року у Володимирі Герцен вінчається із Захар’їній. Володимирський період (1838 – 1840) Герцен уважає самим щасливим у своєму особистому житті, тут з’явився первісток – син Олександр. Навесні 1840 року пішло призначення Герцена на службу (фактично нове посилання) у Новгород.
Життя в Новгороді була складної для письменника, він тяготився підневільним положенням і був обурений відношенням до нього влади. В 1842 році Герцен вертається в Москву, попадає в знайому атмосферу активного громадського життя, займається філософією, літературою, його статті публікуються в журналі “Вітчизняні записки”. В 1845 році Герцен закінчує й публікує принесший йому популярність роман “Хто винуватий?”, а через рік видаються повести ” Сорока-Злодійка” і “Доктор Крупів”. На початку 1847 року Олександр Іванович разом із сім’єю їде за кордон, не припускаючи, що йому більше не призначене повернутися на батьківщину.
Бєлінський живе в Римі, бере участь у революційних маніфестаціях і мітингах, намагається бути в центрі суспільно-політичного й літературного життя В 1847 році Герцен їде в Париж. Незабаром Олександра Івановича осягає особиста драма: йому змінює дружина, що незабаром гине разом з його молодшим сином. Всі ці події Герцен важко сприймає, а спробою виходу із кризи стає написання мемуарів “Колишнє й думи”, над якими письменник працював шістнадцять років. В 1852 році Герцен переїжджає в Лондон, він багато пише, розробляє теорію російського соціалізму. В 1853 році Герцен організує в Лондоні незалежну російську друкарню, а в 1855 році починає видавати альманах “Полярна зірка”.
У своїх виданнях Олександр Іванович публікує твори Пушкіна, Лєрмонтова, Радищева, Рилєєва й інших поетів і письменників, які по міркуваннях цензури не могли друкуватися Вроссии. В 1857 році Герцен починає випуск газети “Дзвін”, що призивав до революційної боротьби за звільнення селян. Газета таємно поширювалася в Росії. З політикою газети Герцена не були згодні багато революціонерів-демократи Росії, які вважали, що в “Дзвоні” потрібно призивати відкрито до скинення самодержавства, а Герцен призивав до реформ і рішення селянського питання мирним шляхом, вірячи в те, що Олександр ІІ селянське питання може вирішити безболісно для країни, без революційних потрясінь. В 1865 році друкарня Герцена переведена в Женеву, через два роки припиняється видання “Дзвона”.
Погляди на життя Герцена трохи міняються, воно розробляє теорію вільного соціалізму, застерігаючи росіян революціонерів від “казарменого соціалізму”, примусової рівності й кровопролиття. В 1869 році Герцен поселяється в Парижу, але прожити йому залишалося тільки три місяці. Герцен умер 21 січня 1870 року, порох його перенесений у Ніццу, де була могила його дружини
(1 votes, average: 5.00 out of 5)