Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Барон герой трагедії О. С. Пушкіна “Скупий лицар”

Барон герой трагедії О. С. Пушкіна “Скупий лицар”

Літературні джерела образу скупого лицаря досить великі. Це перш за все щіток Шекспіра і Гарпагон Мольєра, а також прототип останнього – Гарпаг Плавта. У ряді інших прообразів зазвичай називають Варраве (“Мальтійська єврей” К. Марло, бл. 1S92), багатьох скнар в комедіях Гольдоні, варіації мольєрівського Гарпагона в п’єсах Жюста і Детуша, скупих в романах В. Скотта (Двайнінг та ін), героя трагедії Г. Мільмана “Фаціо” (1818), а також головного персонажа новели Гофмана ” Майорат “(1817), що примітно, скупого барона, що живе в сторожовій

вежі лицарського замку. До загальномовному фону пушкінського образу можна віднести комедію А. П. Сумарокова “лихвар” (1760-і рр..), Оперу “Скупий” (п’єса Я. Б. Княжніна, Музика В. А. Пашкевича, бл. 1782).

Порівнюючи два образи скупого, Гарпагона і Шейлока, Пушкін зазначав, що “у Мольєра Скупий скупий – і лише; у Шекспіра скупий, тямущий, мстивий, чадолюбство, дотепний”. Ця характеристика значима для розуміння пушкінського Б., в портреті якого поєдналися різноманітні риси. Його безмежна скупість, жорстокість (розповідь про бідну вдову, що простояла півдня на колінах, благаючи простити чоловіків

борг), мстивість щодо сина, їм обмовленого перед Герцогом, поєднуються з почуттям лицарського гідності, гордістю та відвагою. У розмові з Герцогом Б. виявляє готовність у разі війни “старий меч рукою тремтячою оголити”. Проте увагу Пушкіна займає не вдачу скупого, представлений у парадоксальних зчепленнях з іншими властивостями характеру. У своїй трагедії поет розглядає колізію двох соціальних укладів і двох відповідних світоглядів – феодального і буржуазного. Характер Б. – відображення цієї колізії. Поборник лицарських традицій, дотримується кодекс лицарської честі, Б. тим часом промишляє лихварством, самим огидним в середні століття заняттям, за яке християн відлучали від церкви. Готовий вірно служити своєму Герцогу, Б. тим не менш служить іншій кумиру – грошей:

І як же служить? як алжирський раб,

Як пес ланцюгової

Тим і жахливий століття, жахливі його серця, що лицарі стали позичати гроші під відсотки, заплямувавши свою честь настільки брудним ремеслом. Проте парадокс Б., по вірному спостереження С. Б. Рассадін, полягає в тому, що гроші потрібні йому для досягнення цілей істинно лицарських. Це свобода, незалежність, свідомість власної могутності (“Я царюю!”) і влади (“Мені все слухняно, я ж – нічому”). Гроші дають Б. те, що Фауст придбав, уклавши угоду з дияволом, – вони, нехай ілюзорно, повертають молодість, дозволяють випробувати любовний жар, майже еротичне збудження. Помилка Б. (цей неодмінний елемент у розвитку трагедійного характеру) полягає в тому, що він, взявши на озброєння прийоми “жахливого століття”, не передбачив можливість зворотного їх застосування, до нього самого. Б. вмирає, вражений нерицарскім вчинком сина, прилюдно звинуватив батька в брехні; але останні його слова: “Де ключі?” – Належать не лицарю, а лихвареві.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образ Барона й ідея безмежної влади (по трагедії А. С. Пушкіна “Скупий лицар”) Що непідвласно мені? А. Пушкін. Скупий лицар Як багато в історії людства було зроблено помилок через те, що люди у своєму житті підмінювали щирі, неминущі, надлюдські цінності – помилковими. Так гроші, винайдені колись давно для того, щоб полегшити людині життя, насправді для багатьох сталі знаряддям зла й несправедливості, тому що...
  2. Скупий лицар характеристика образа Барон СКУПИЙ ЛИЦАР (Сцени із Ченстоновой трагікомедії “The covetous Knight”, 1830) Барон – батько молодого лицаря Альбера; вихований колишньою епохою, коли належати до лицарства значило насамперед бути сміливим воїном і багатим феодалом, а не служителем культу прекрасної дами й учасником придворних турнірів. Старість звільнила Б. від необхідності надягати панцири (хоча у...
  3. Образи Барона й Альбера в трагедії А. С. Пушкіна “Скупий лицар” Епоха середньовіччя – це шляхетний і піднесений мир лицарських турнірів, освячений прекрасними ритуалами культ дами серця, прекрасної й недосяжної, як ідеал, що надихає на подвиги. Лицарі – це носії честі й шляхетності, незалежності й самовідданості, захисники всіх слабких і скривджених. Але це все в минулому. Мир змінився, і дотримання лицарського...
  4. Лицарська честь і влада грошей у трагедії А. С. Пушкіна “Скупий Лицар” На початку п’єси дія відбувається у вежі середньовічного замка: у розмові лицаря зі зброєносцем Мова йде про минулий і майбутній лицарський турнір, шолом, панцирах і коні, про блискучу перемогу. У наявності всі зовнішні атрибути лицарства, той романтичний флер, що був добре знаком читачам по романах Вальтера Скотта. Однак романтичний колорит...
  5. Скупий лицар характеристика образа Альбер СКУПИЙ ЛИЦАР (Сцени із Ченстоновой трагікомедії “The covetous Knight”, 1830) Альбер – молодий лицар, син скупого барона, герой трагедії, стилізованої під переклад з неіснуючого твору Ченстона (Шенстона). У центрі сюжету – конфлікт двох героїв, батька (Барона) і сина (А.). Обоє належать до французького лицарства, але до різних епох його історії....
  6. “Жахливе століття, жахливі серця!” (По добутку А. С. Пушкіна “Скупий лицар”) 1. Містичний ореол пушкінського тексту. 2. Бездуховна влада грошей. 3. Знецінені людські відносини. Людина, пануючи над іншими, втрачає власну волю. Ф. Бекон В 1830 році А. С. Пушкін відправляється в Болдіно, щоб вступити у володіння маєтком. Але через холеру змушений залишитися там на три місяці. Цей період у творчості великого...
  7. Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” (1830), четвертої, заключної п’єси “дослідів драматичних вивчень”, відомих під редакторським назвою “Маленькі трагедії”. Літературним джерелом “Бенкету” є драма англійського поета-романтика Д. Вільсона “Чумний місто” (1816). Трагедія Пушкіна представляє собою переробку однієї лише картини (акт I, сцена 4) драми Вільсона....
  8. Герой трагедії А. С. Пушкіна “Моцарт і Сальери” Історичний прототип: італійський композитор Антонио Сальери (1750-1825), автор сорока із зайвим опер, пользовавшихся наприкінці XVIII в. великою популярністю (найвідоміша серед них – “Тарар” на лібрето П. Бомарше). Задум цієї “маленької трагедії” виник у середині 20-х років, коли навколо імені Вольфганга Амадея Моцарта (1756-1791) зложився своєрідний культ, одним із проявів якого...
  9. Безсмертні комедії Мольера “Скупий” і ” Міщанин у дворянстві” У комедії “Скупий” використані мотиви комедії давньоримського драматурга Плавта “Горщик”. Але вона наскрізь сучасна. М. показав у ній страшну владу грошей над душами людей. Герой комедії Гарпагон – втілення скнарості й разом з тим цілком реальна фігура лихваря XVII ст. Заради грошей він готовий на все. Йому байдуже, що його...
  10. Герой трагедії И. В. Гете “Эгмонт” Звертання письменника до історії нідерландської революції XVI в. викликано сплеском антифеодальних настроїв у Німеччині. (Тоді ж Ф. Шиллер складає есе ” Історія відпадання Нідерландів від іспанського панування”.) У своїй більш ніж десятилітній роботі над п’єсою Гете користувався історичними працями єзуїта Жнив і голландського історика Эмануила ван Матерна. У п’єсі показаний...
  11. Виклад комедії Мольера “Скупий” Элиза, дочка Гарпагона, і юнак Валер полюбили один одного вже давно, і відбулося це при досить романтичних обставинах – Валер урятував дівчину з бурхливих морських хвиль, коли корабель, на якому обоє вони плили, зазнав катастрофи. Почуття Валера було так сильно, що він оселився в Парижу й надійшов дворецьким до батька...
  12. Герой трагедії В. А. Озерова “Фингал” Сюжет п’єси запозичений з поеми “Фингал” (1762), що ввійшла в збори “Пісень Оссиана”, нібито знайдених у Шотландії англійським літератором Макферсоном (як пізніше з’ясувалося, це літературна містифікація, складена їм самим). На початку дев’ятнадцятого століття “Пісні Оссиана” – одне із самих модних і улюблених публікою добутків, що залучало незвичайністю стилю, духом древніх...
  13. Герой трагедії А. П. Сумарокова “Хорев” По літописному переказі, Хорив – один із трьох братів, засновників міста Києва. Імовірним джерелом відомостей для Сумарокова послужив “Синопсис, або Короткий опис від різних літописців про початок слов’янського народу, про перших київських князів і про життя святого благовірного князя Володимира” (1674) історика й церковного діяча И. Гизеля. Однак фабула п’єси...
  14. Благородний лицар Дон Кіхот – герой І дивак Твір за романом Мігеля де Сервантеса Сааведри “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі” “Премудрий гідальго Дон Кіхотз Ламанчі” (1604-1607) – книга, яка зробила свого автора популярним не тільки у себе на батьківщині – в Іспанії, але й у всьому світі. Роман займає друге місце за кількістю мов, якими його перекладено...
  15. Твір аналіз циклу творів Пушкіна “Маленькі трагедії” У творчій спадщині Пушкіна існує цикл невеликих драматичних добутків, називаних “маленькими трагедіями”. По характері вони близькі до філософської лірики. У них також піднімаються більші загальнолюдські проблеми, пов’язані з питаннями про сенс життя, про смерть і безсмертя, про призначення мистецтва. “Маленькі трагедії” Пушкін написав в 1830 р. під час знаменитої Болдийской...
  16. Скупий характеристика образа Гарпагона Гарпагон – батько Клеанта й елизи, закоханий у Мариану. Історію, розказану Плавтом, Мольер переносить у сучасний йому Париж. Гарпагон живе у власному будинку, він багатий, але скупий. Скнарість, дійшовши до вищої межі, витісняє всі інші якості особистості персонажа, стає його характером. Скнарість перетворює Г. у теперішнього хижака, що відбито в...
  17. Герой трагедії У. Шекспіра “Антоній і Клеопатра” Антоній фігурував серед персонажів першої “римської” трагедії Шекспіра “Юлій Цезар”, але спритний демагог, що мистецьки грав на страстях юрби, не має майже нічого загального з безтурботним і великодушним полководцем другої п’єси, хоча в обох випадках джерелом послужили “Порівняльні життєписи” Плутарха. Деякі деталі свідомо змінені: так, у Плутарха “гульвісу й п’яницю”...
  18. Герой трагедії Эсхила “Прометеи прикутий” У грецькій міфології Прометей син титана Нальоту й океаниди Климени, двоюрідний брат Зевса. Викравши вогонь, Прометей приносить його людям, за що Зевс наказує прикувати П. до гір Кавказу, щоб щодня орел пожирав його печінку, що виростає протягом ночі. Катування припиняє Геракл, що вбиває орла. До міфу про Прометее в античні...
  19. Герой трагедії “Гамлет” Джерелом для цієї трагедії послужив той же французький переклад п’єси Шекспіра, виданий М. де ла Пласа, яким користувався і Сумароков. Зміни в сюжеті торкнулися всіх дійових осіб. Клавдій – “перший принц крові”, що виготовляв кубок з отрутою для короля, що змусив закохану в нього Гертруду піднести кубок чоловікові, – всіма...
  20. Этеокл герой трагедії Эсхила “Семеро проти Фив” Образ Этеокла сходить до давньогрецьких міфів фиванского циклу, обробленим у недошедших до нас епічних поемах. Э., як і його брат Поліникнув,- сини Эдипа від кровозмісного шлюбу із власною матір’ю Иокастой. Прокляті батьком, Э. і Поліникнув боролися за царську владу у Фивах, залишених Эдипом. У трагедії Эсхила Э. зображений самовідданим захисником...
Барон герой трагедії О. С. Пушкіна “Скупий лицар”
«
»