Античність – колиска європейської культури. Грецька й римська літератури як складові античної літератури
Мета: поглибити знання учнів про добу Античності, її вплив на розвиток світової культури; розвивати вміння висловлюватись та аргументувати свою думку; зацікавити творами античної літератури.
Є витвори мудрі в людей – Ясніші від світлих надій Софокл 1. Коментар до висловлювання: “Якщо на світі є хоч трохи надії, то тільки тому, що в ньому звучить Боже ім”я”.
2. Переказ притч 3. Слово вчителя Античну культуру, цивілізацію називають колискою європейської культури, а вплив античної літератури на світову визначають як безсумнівний.
“Античність – це узагальнена назва історичної епохи, культури та духовних досягнень двох народів – стародавніх греків та римлян”. Давньогрецька й римська літератури є складовими античної. Хронологічно антична література охоплює приблизно УІІІ ст. до н. е. – У ст н. е. тобто понад тисячоліття. Даньогрецька література розвивалася самостійно, не спираючись безпосередньо на досвід інших літератур.
Антична література поклала почато теорії стилю, виробившя велике розмаїття художніх форм і стилістичних засобів;
Упродовж багатьох століть у всьому світі викликають захоплення легенди і міфи Стародавньої греції (Еллади) і Риму. Зевс (Юпітер), Гера (Юнона) всі “Олімпійці” Прометей, Ікар, Геракл, Орфей, гомерівські герої видаються нам добре знайомими, близькими, реальними. У Давній Греції міфи стали основою скульптури, театру, літератури.
Як відомо, центральне місце у творах античного мистецтва відводиться людині. У Давній Елладі ідеалом вважали людину досконалу фізично і духовно. Для римлян, що їхня культура розвивалася під впливом грецької, однією з найважливіших людських рис вважали любов до вітчизни. Давньоримська література досягла найвищого розвитку за часів Октавія Августа, і саме цей період (Кінець! ст. до н. е – початок! ст н. е) називають “золотою добою” римської культури і літератури. Давньоримську літературу писали латиною, і тому саме вона “стала своєрідним містком, через який відбувся вплив культури Стародавньої Греції на новітню європейську літературу”.
4. Античний театр Давні греки дуже любили театр. У дні виставвони приходили до театру на світанку; до Афін приїжджало багато людей з інших міст У Греції театр називали “школою для дорослих”. а авторів трагедій називали “вождями мудрості”.
Винекнення театру пов”язане з культом богів. У свята Діоніса вулицями міст і сіл ходили процесії. Їх учасники нспівно розповідали міфи про Діоніса одягяючи на себе козлині шкури. Навколо тих, що виступали, юрмилися глядачі.. Щоб їм було зручніше, вистави перенесли до підніжжя пагорбів. Глядачі сиділи на його схилах. Театральні вистави влаштовували кілька разів нарік; тривали вони з ранку до вечора протягом трьох днів. Щодня ставилося кілька п”єс. “Батьком комедії називали” великого Есхіла.
Згодом не менш відомим став Софокл. Батьком Трагедії називали Аристофана. Давньогрецький театр будували просто неба, на схилах пагорбів. Він міг умістити 40 тис. глядачів і нагадував сучасний стадіон. Основними складовими театру були Орхестре – спочатку круглий, а потім підковоподібний майданчик на якому виступали хор, актори, і музиканти Скене9намет), де перевдягалися актори, амфітеатр – місце для глядачів. На схилах пагорба спочатку робили дерев”яні а поті кам”яні лави.
Наприкінці У-ІУст. до н. е “театри” просто неба було споруджено майже в усіх грецьких містах. Саме слово “театр” у перекладі означає “місце видовищ”. Актори взували котурни-високі шкіряні чоботи на товстій підошві – на обличчя надівали маски, що відповідали ролям. Таких масок в античному театрі налічувалось близько 28. Жіночі ролі грали чоловіки. Актори мали бути і декламаторами, і співаками, і танцюристами.
Професія актора у Давній Греції була престижною, Після вистав особлива комісія, беручи до уваги думку глядачів, присуджувала перемогу авторам найкращих п”єс. Переможців ушановували, ім”я автора і назву трагедії, що отримала найвищу оцінуц, викарбовували на мармуровій плиті.
5. Вікторина “Сторінками міфів Давньої Еллади” – Бенкетують боги у своїх золотих чертогах на світлому Олімпі. Яку їжу і напій підносять їм? (Амброзію і нектар) – Проковтнув Зевс богиню Метіс і відчув страшенний біль у голові. Тоді покликав Зевс свого сина Гефеста і наказав розрубати йому голову, щоб позбутися нестерпного болю і шуму в голові. Махнув Гефест сокирою і… Що було далі? (З голови Зевса вийшля Богиня Афіна).
– Якось Гераклові довелося битися з Лернейською гідрою. Яке переносне значення має нині вислів “лернейська гідра”? (Ворожа сила, з якою важко битися) – Коли богиня Деметра поринає в сум і знову вбирається в темний одяг, а квіти на Землі відцвітають, лани пустіють і на деревах жовкне листя? (Щороку, коли Персефона покидає свою матір і на одну третину року повертається до свого чоловіка Аїда, у царство мертвих).
– З яким героєм давньогрецького міфу пов”язувало людство свою одвічну мрію про політ? (З Ікаром). – Між якими трьома богинями виникла суперечка на весіллі Пелея та Фетіди? (Між Герою, Афіною, та Афродитою)
– Хто з троянців умовляв і блаагав своїх співгромадян знищити величезного дерев”яного коня, якого залишили греки під мурами Трої? (Лаокоон, жрець бога Аполона) – Як Одісеєві вдалося позбавити ока циклопа Поліфема? (Одісей напоїв Поліфема вином, а коли циклоп заснув, то загостреним кінцем колоди, розпеченої на вогні, випік йому око)
– Назвіть римські імена відомих давньогрецьких богів : Зевса-Юпітер Гери – Юнона Аїда – Плутон Посейдона-Нептун Афродити-Венера Афіни-Міневра, Деметри – Церера. – Назвіть птаха, що символізує мудрість. У Давній Греції цю істоту вважали супутницею богині Афіни Паллади (Сова).
Домашнє завдання: перечитати міфи “Гордіїв вузол”. “Дволикий Янус”. “Яблуко розбрату”. “Ахілесова П”ята”, “Скриня Пандори”. та ін.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)