Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Римська література. Римська проза

Римська література. Римська проза

Видне місце в римській літературі кінця Республіки займає Гай Юлій Цезар. За ним затвердилася слава другого, після Цицерона, римського оратора. Чудовими й за формою й по змісту є його військові мемуари, відомі за назвою “Записок про Галльську війну” і “Записок про громадянську війну”. Йому належали й інші, що не дійшли до нас твору. Як оратор Цезар примикав до аттицистам. Мовлень його не збереглося, але Цицерон називав їх витонченими й говорив про вміння Цезаря триматися на трибуні; вимовлялися вони, говориться в іншім джерелі, з таким

же запалом, з яким Цезар вів війни

Мемуари Цезаря переслідували політичні цілі. “Записки про Галльську війну” виправдували його війни в Галлії й указували на значення нових завоювань. “Записки про громадянську війну” покладали всю відповідальність за війну на супротивників Цезаря й показували їх військову нездатність

Оповідання Цезаря вражає своею послідовністю і ясністю. Судження його про свої дії відрізняються стриманістю, ніде не дає він коментарів тим своїм учинкам і заходам, про які оповідає. Живому й невимушеному оповіданню відповідає проста й відточена Мова. Цицерон знаходив

“Записки” Цезаря чарівними; за його словами, вони позбавлені штучних прийомів, як би оголені

Той жанр, до якому належать “Записки” Цезаря, знайшов своїх наслідувачів: близький до Цезаря офіцер його Гирций (консул 43 р., що загинув при Мутине) продовжив працю Цезаря й написав восьму книгу “Записок про Галльську війну”. Гирцием і іншими учасниками війн Цезаря описані були й інші походи Цезаря

Близько до мемуарної літератури стояли й історичні добутки, присвячені окремим подіям римської історії. З істориків того часу особливо прославився Гай Саллюстий Крисп, прихильник Цезаря. Його твору “Про змову Катилини”, “Югуртинская Війна ” і навіть “Листа до Цезаря” є не тільки важливими історичними джерелами, але й великими літературними творами

Одним із самих плідних письменників того часу був Марко Теренций Варрон (116-27 р.). Він дивував сво їхніх читачів розмаїтістю сюжетів, які зачіпалися в його добутках, і кількістю всього написаного

Добутку Варрона охоплювали, чи ледве не всі галузі знань. Але Варрон не тільки прозаїк, йому належить і ряд поетичних добутків. Популярністю користувалися його сатири. На підставі уривків, що дійшли до нас, ми можемо сказати, що вони переслідували певні політичні й дидактичні цілі. Марним філософським міркуванням, наприклад, протиставляється римська життєва мудрість. Стосувався Варрон і животрепетних політичних питань. Після встановлення першого тріумвірату він видав сатиру за назвою “Триглаве чудовисько”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Римська література I – II вв. н. э Епоха Августа відзначена леятельностью римських поетів; недарма час це називається золотим століттям римської літератури. Але вже в останні роки правління Августа можна помітити деякий занепад літератури; але незважаючи на це, поезія “увійшла в моду”. Захоплення поезією характерно як для часів Нерона, так і для наступних періодів. Плиний Молодший говорить про...
  2. Проза Э. Хемингуэя. Проблематика, основи драматизму “Прощай, зброя!” 1929 р. Роман опирається на особистий досвід письменника. У цьому випадку це військовий досвід: служба в загоні Червоного Хреста на итало-автсрийском фронті, важке поранення й перебування Х. у миланском госпіталі, бурхлива, але гіркота, що принесла йому лише, і розчарування любов до медсестри Агнесі фон Куровски. Але в романі...
  3. “Портрет-нарис відомої історичної особи. Гай Юлій Цезар” Гай Юлій Цезар – знаменитий давньоримський політичний і державний діяч, видатний полководець, письменник. Його ім’я перетворилося на титул римських імператорів і стало основою для позначення в різних мовах східного титулу (кайзер, кесар, цар). Народився він у 100 або в 102 році до нашої ери 13 липня (в інших біографічних джерелах...
  4. Історична проза Павла Загребельного П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Історична проза Павла Загребельного Характеризуючи творчий доробок Павла Загребельного, можна сміливо казати про його жанрово-стильове розмаїття. Але особливе місце в його романістиці належить історичній прозі. Саме творами історичної белетристики – романами “Диво”, “Первоміст”, “Смерть у Києві”, “Євпраксія”, “Роксолана”, “Я, Богдан” – він завоював...
  5. Австрійська поезія й проза Австро-угорські регіональні й діалектні особливості заявили про себе трохи інакше, чим у Німеччині. По-перше, багатонаціональний склад імперії надавав додаткові відтінки регіональним вогнищам культури – Відень, Прага, Будапешт, Инсбрук розрізнялися як культурні центри більше, ніж Берлін і Мюнхен. По-друге, слов’яни становили більшу частину населення Австро-Угорщині й це досить помітно відбивалося на...
  6. Скорочено КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Козацькі літописи об’єднані однією тематикою – зображення визвольної боротьби українського народу в XVII столітті. Особлива увага приділяється зображенню постаті Богдана Хмельницького та війни, яку він очолив. Ця героїчна боротьба відображена в трьох козацьких літописах: Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка. Козацькими літописи названі тому, що розповідається в них про звитяжне...
  7. Дитяча проза Олександра Невєрова Одним Із зачинателів російської літератури, і зокрема літератури дитячій, був А. Невєров (псевдонім Олександра Сергійовича Скобелєва, 1886-1923). Цикл його коротких оповідань був оформлений в 1923 році; друкувалися вони в журналах “Селянка” і “Робітниця”. Розробляючи Теми, необхідні для нової літератури, Невєров продовжував традиції кращих добутків класики В оповіданні “Санька Хоробрий” (уперше...
  8. Воєнна проза В. Астафьєва в контексті “армійської” та табірної літератури У повоєнній світовій літературі табірна і тюремно-табірна тема міцно утвердилася, починаючи з документальних творів польських прозаїків у 40 – 50-і рр. (З. Налковська, С. Шмаглевська, Т. Боровський, Г. Херлінг-Грудзінський та ін.), автобіографічних романів І. Багряного (“Тигролови” – 1944, “Сад Гетсиманський” – 1950); дещо пізніше, у добу “відлиги”,- табірних повістей та...
  9. Англійська реалістична проза Томас Гарди (1840-1928) – автор декількох яскравих трагічних романів з життя простого народу. Кращий його роман “Тэсс із роду Д’эрбервиллей” (1891) – про страшну долю молодої жінки, батько якої впевнений, що він походить зі знатного роду (хоча вони бідні, як миші). Це сильно й дуже пессимистично. Джон Голсуорсі (1867-1933) –...
  10. Історична проза І. Нечуя-Левицького (роман “Єремія Вишневецький”) Нечуй-Левицький був тим українським письменником, який постеріг минуле України і змалював широку картину життя і національно-визвольної боротьби козацького народу в XVII ст. Роман “Єремія Вишневецький” (1896-1897) – один з найкращих творів у вітчизняній літературі на історичну тему. В основу роману покладено переможний етап визвольної війни українського народу під проводом Богдана...
  11. Імпресіоністична проза Михайла Коцюбинського Iмпресiонiзм (вiд фр. impression – враження) – напрям у мистецтвi, який основним завданням вважав ушляхетнене, витончене вiдтворення особистiсних вражень та спостережень, мiнливих миттєвих вiдчуттiв та переживань. Сформувався у Францiї в другiй половинi XIX ст. насамперед у малярствi (назва пiшла вiд картинки К. Моне “Iмпресiя. Схiд сонця”, 1873). Його представники –...
  12. Хвиля й камінь, вірші й проза, лід і пломінь Євгеній Онєгін – син процвітаючого петербурзького чиновника – одержав типове для свого часу й класу домашнє утворення. А. С. Пушкін досить критично оцінював рівень освіченості свого покоління: Ми все вчилися потроху Чому-небудь і як-небудь, Так воспитанъем, слава богові, У нас немудро блиснути. Проте Онєгін знав латинь, античну літературу, що, щоправда,...
  13. Проза Гюго періоду вигнання. Роман “Знедолені” Задум великого соціального роману виник у Гюго ще наприкінці 20-х років, але інші справи надовго відсунули його здійснення. У 1840 р. був складений первісний начерк роману, який називався тоді “Злигодні”, а в 1845-1848 pp. Гюго активно працював над ним і написав більшу його частину. До роману він знову звернувся лише...
  14. “Мала проза” Булгакова В “малій прозі” булгаковський погляд на речі, вихований у традиціях Гоголя й Щедріна, одержує величезну кількість свіжих підтверджень. Майбутнє самовизначення Булгакова як письменника “містичного” багато в чому, здається, харчувалося тією інформацією, що він безперервно одержував у роки, віддані дрібній газетній роботі. Не треба перебільшувати ступінь впливу цього матеріалу, що, цілком...
  15. Проза й казки Петрушевской Мистецтво XX в., збагатившись досягненнями модернізму, внесло чимало корективів у розуміння терміна “літературний герой”. Не завжди поводження героя з’ясовне неодмінно конкретною соціальною дійсністю. В окремих випадках він може цікавити письменника не як певний людський характер, психологічний тип, але як абстракція, як особа, що діє в тій або іншій ситуації, що...
  16. Історична проза на українському грунті Історична проза на українському грунті має давню історію та заслужену шану, її витоки потрібно шукати в народних піснях та переказах, житійній літературі, літописах, поемах і драмах на історичну тему. На початку ХІХ ст. з’являються перші публікації історичних пісень і дум: збірники Цертелєва (1819), Максимовича (1827, 1834, 1849). Така зацікавленість національним...
  17. Сатирична проза Булгакова “Дьяволиада” Такого ж роду завдання бачили й у сатиричній прозі автора “Дьяволиади”. “Булгаков намагається стати сатириком нашої епохи”, – з почуттям здивування виявляв критик журналу “Книгоноша” в 1925 році. Роман Булгакова створюється не в безповітряному літературному просторі. “Відповідальність за епоху, за пам’ять померлих і славу живучих” беруть на себе багато письменників,...
  18. Проза – Пантелеймон Олександрович Куліш Пантелеймон Олександрович Куліш (1819-1897 pp.) Проза Пантелеймон Куліш захоплювався європейським досвідом історичної літератури, тому його турбувала відсутність жанру історичної прози в українській літературі. Цю прогалину він спромігся заповнити власними прозовими творами на історичну тематику, ще раз довівши рівність української літератури у колі світових літератур. Яскравим доказом цього є його прозові...
  19. Проза – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Проза Важливою гранню творчості І. Франка стала і його проза, у якій письменник уже на початку літературної діяльності задумав створити широку, всеохоплюючу художню панораму життя галицького суспільства свого часу. Гуманістично-просвітительський оптимізм Франкової прози відчувається у творах всіх тематичних груп. А писав митець про сучасне та...
  20. Тема. Історично-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи. “історія русів” 1. Письменник, що видав у своїй друкарні рукопис “Літопису Са­мовидця”. А Є. Гребінка. Б Т. Шевченко. В П. Куліш. Г І. Нечуй-Левицький. 2. Автором “Літопису Самовидця” вважають… А В. Кочубея. Б К. Зіновієва. В І. Биховця. Г Невідому особу. 3. Події, які охоплені у змісті твору. А Від давніх часів...
Римська література. Римська проза
«
»