Home ⇒ 📕Літературні аналізи ⇒ Аналіз “Сом”

Аналіз “Сом”

Уперше цю усмішку було надруковано в 1953 р. в журналі “Дніпро” з підзаго­ловком “З мисливських усмішок”.

Починається твір із запрошення побувати “на річці на Осколі”, ніби спону­каючи читача до довірливої розмови. Оповідач перейнятий щирим захватом від краси довколишнього світу – своєрідної ідилії гармонійного поєднання людини й природи. Мова живописного пейзажного опису чарівних місць лагідна, ніжна. Такий ліризм посилюється змалюванням появи на річковому плесі сім’ї чирят: матері й “манісіньких чиряточок”,

а далі – “качка-крижень з криженятами”, легесенькі “болотяні курочки”. Усе тут рухається, міниться барвами, звуками, з-по­між яких пробиваються дівочі “різні чудові пісні”. Створюється враження від великого живого рухливого організму, яким є природа, і в якому все взаємопо­в’язане, а людина – її невід’ємна частка.

Вів лагідних описів оповідач плавно переходить до перестороги небезпеки (вустами діда Панька) – наприклад, про “велику ковбаню”, у яку може і “дзвіниця пірнути”.

Далі дід розповідає якусь неймовірну історію, яка відбулася “ще за панів” з ве­личезним

сомом, який проковтнув і гусака, і собаку панського, і навіть “парового катера”. Ця історія змінюється наступною, знову про сома, її розповідає вже “дуже заядлий і дуже справедливий рибалка”, й акценти тут інакші – про те, який сом сильний і могутній. Нарешті, картина остання, завершальна, – у цій історії образ сома цілком реалістичний, приземлений – на перший погляд, вона нагадує своєрідну інструкцію з риболовлі сомів. Мабуть, нею можна було б і ско­ристатися, якби не наявний тут відвертий гумор, насмішка з довірливого читача, знову гіперболізація образів і прикметні фантастичні деталі (наприклад, у череві сома може виявитися копчена ковбаса, варений рак і пара “цілісіньких шпротів”).

Як бачимо, у цій усмішці акварельний український краєвид змінюється май­стерним діалогом, влучні деталі супроводжують репліки, описи комічних і фан­тастичних ситуацій. І скрізь є “всюдисущий автор” – усміхнений, іронічний, проникливий. Він кидає одну-дві деталі й мовби спостерігає реакцію читача. Є його щирий захват красою рідної природи, неприхована залюбленість у неї, відчуття казки з дитинства, святковості. Так в Остапа Вишні гумористичний жанр усмішки справді більше нагадує “ліричну поезію в прозі”.

Такі риси індивідуального почерку письменника з роками дедалі більше про яштлися. Свій, безперечно, тяжкий душевний стан після заслання Остап Вишня вміло приховував, ніколи не втрачаючи почуття гумору. Він надзвичайно любив жиніг щоб марнувати його в плачах і печалі, любив людей” а без цього взагалі кайма жудожня творчість. А її письменник також дуже цінував,


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Аналіз “Сон” (“У всякого своя доля”) Поема “Сон” – перша політично-сатирична поема у творчості поета. У цьому творі автор найповніше виразив політичні вимоги покріпаченого селянства. “Сон” – нищівна сатира на деспотичний режим Миколи І. Підзаголовок поеми (“Комедія”) вказує на його комічно-сатиричний характер. “Сон” написаний від першої особи у формі розповіді. Це дало авторові змогу виразити власне...
  2. Аналіз “Я (Романтика)” “Я (Романтика)” – психологічна новела Миколи Хвильового, ідеєю якої є фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму. Присвята “Я (Романтика)” має специфічну присвяту: “Цвітові яблуні”, новелі М. Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька, подібно до душі “Я” подвоїлась (у ній...
  3. Аналіз гуморески “Чухраїнці” Остапа Вишні – аналіз твору У 1926 році Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Але знову з творами цієї збірки широке коло читачів змогло познайомиться лише в 90-х роках. Головна її тема – розвиток рідної мови, і розкривається вона багатогранно: це і збереження чистоти мови,...
  4. Навігація:Аналіз уривка з оповідання А. П. Чехова “Степ” Даний текст являє собою уривок з оповідання А. П. Чехова “Степ”. Композиція тексту дуже цікава, тому що він розбитий на три смислові групи. У першій частині описується нічна степ і його невід’ємні супутники. У другій автор розповідає про те, як сумно і тоскно усвідомлювати, що степ самотня, що “багатства її...
  5. Аналіз роману Подорожі в деякі віддалені сторони світу Лемюеля Гулливера, спочатку хірурга, а потім капітана декількох кораблів Свифта Д Гулливер у романі Свифта – і персонаж, “мандрівник”, і оповідач. Свифт у своєму оповіданні почасти пародіював популярні в той час в Англії численні книги подорожей – теперішніх і вигаданих. Іронія, сарказм – основа роману. Якщо герой будує собі якісь оптимістичні ілюзії, то для автора навіть гуманне царство гуингнмов – насамперед...
  6. Аналіз художнього тексту: від композиції до змісту К. И. Чуковський у своїй книзі про російську мову писав, що найважливіше завдання шкільної словесності – навчити “самостійності суджень”, “вселити школярам емоційне, живе відношення до мистецтва”. При цьому Чуковський підкреслював, що це завдання практично нездійсненне, якщо в хлопців не розвинене дбайливе й уважне ставлення до мови. У наші дні слова...
  7. Аналіз оповідання М. М. С. ощенко “Аристократка” 1. Самобутність творчості Михайла Михайловича Зощенко. 2. “Аристократки” у розумінні обивателів часів Зощенко. 3. Значення творчості Михайла Михайловича Зощенко. Уже перші сатиричні твори Михайла Михайловича Зощенко свідчили про те, що російська література поповнилася новим ім’ям письменника, не схожого ні на кого іншого, зі своїм, особливим поглядом на мир, громадське життя,...
  8. Аналіз жанру вірша Пушкіна “Осінь” Процес поетичного визрівання, що дає в результаті рясну “жнива”, показаний в “Осені” Пушкіна як природне переломлення творчих сил природи у свідомості поета. Баратинський в своїй “Осені” не пише про вічно відроджується природі. Вона дає лише “плід річних праць” “дозвільного селянинові”; поет-мислитель, “оратай життєвого поля”, не збирає ніякої жнив. Життя природи,...
  9. Аналіз оповідання Про що плачуть коня Абрамова Ф. А В оповіданні “Про що плачуть коня” автор незвичайно реалистично зображує російську природу. Читач просто фізично відчуває захід різнотрав’я, бачить пурхання метеликів і бабок, відчуває дотик кінських губ – м’яких і теплих. Навіть міська людина, що бачила коня хіба що в кіно або в цирку, всім серцем потягнеться до коней. А...
  10. Твір-аналіз творчості А. А. Фета У своїй творчості А. А. Фет (1820-1892) виходив з визнання високого й неминущого значення поезії, різко протиставляючи її реальної дійсності, що представляється йому “миром нудьги й праці”. “Скорбота ніяк не могла надихнути нас”,- писав він наприкінці життя. Фет був переконаний у тім, що література покликана відбивати лише вищі цінності, відгукуватися...
  11. Аналіз вірша Ахматової “Заплакана осінь, яка удова” Майже всі поети у своїй творчості широко використовують пейзаж, описи природи. У Ганни Ахматової пейзаж сполучається із щиросердечним переживанням, а щиросердечне переживання стає частиною сільського життя. Скупо відібрані деталі сільського пейзажу непомітно й ненав’язливо приєднуються до характеристики внутрішнього стану людини. “Заплакана осінь, як удова в одягах чорних, всі серця туманить…”...
  12. Аналіз структури поеми А. С. Пушкіна “Полтава” Якщо не прийняти це міркування як побуждающего мотив для здійснення аналізу структури, то залишається одне – обійти цей гострий і неприємний момент шляхом використання евфемізмів, “реабилитирующих” Пушкіна як художника слова. Що й робиться дотепер. “Мазепа, мабуть, перший з пушкінських характерів, витриманий від початку до кінця як різко негативний, що заслуговує...
  13. Короткий аналіз поеми Пушкіна “Цигани” В “Циганах” (як трохи раніше й в “Кавказькому бранці”) використовується сюжет, що одержав широку популярність із часів французького письменника й мислителя Жан Жака Руссо. Алеко, розчарований цивілізованим “міським” суспільством, попадає в екзотичний для читача циганський табір, у новий для себе мир “природних” людей – простих, вільних, близьких до природи, позбавлених...
  14. Аналіз вірша Тютчева “Фонтан” До строфічні композиціям з “перводеленіем” належать досить репрезентативні вірші Тютчева: “Цицерон”, “Фонтан”, “Тіні сизі суміші…”, “День і ніч”, “Полум’я устає, полум’я пашить…” та багато інших. Ми спробуємо побіжно показати деякі з цих віршів, а також інші, окремо, з тим щоб вони представляли самих себе, виділений нами ліричний жанр, поетику Тютчева...
  15. Аналіз оповіді “Січові гості” П. Куліша Тема історичних подій в Україні, зокрема козаччини та гайдамаччина, пронизують усю творчість Пантелеймона Куліша. Цей талановитий письменник висвітлює козацьке життя, історичні передумови виникнення козацтва як суспільно-політичної організації, явище гайдамаччини дуже детально та виважено. Цікаво, що його ставлення протягом творчого шляху змінюється кардинально – від захоплено-позитивного до критично-осудливого. Так у романтично-патріотичному...
  16. Аналіз психології людини в творі Джеймса Джойса “Джакомо Джойс” Твір Д. Джойса “Джакомо Джойс” за жанром – психологічне есе, яке характеризується невеликим об’ємом та індивідуальними думками і враженнями автора з якогось питання. У всіх творах ірландського письменника автор зосереджується на зображенні внутрішнього світу людини, на її думках і почуттях. “Джакомо” написаний у 1914 році й розповідає про події, які...
  17. Аналіз повісті Тургенєва “Весняні води” і оповідання Чехова “Аріадна” І Тургенєв і Чехов описують драматичну долю двох чоловіків (Саніна і Шамохіна), що потрапили в кабалу до красивих хижачка – Полозова і Аріадні. Щоправда, вирішення цієї подібній ситуації багато в чому різний. У Тургенєва – у драматичному, і навіть у трагічному ключі, а у Чехова – в обьективно-іронічній манері. Мабуть,...
  18. “Пані Боварі”: аналіз твору Флобера У романі “Пані Боварі” герої – це мешканці французької провінції 19-го століття. Головна героїня – Емма Боварі, молода дружина провінційного лікаря. Емма мрійлива та повсякчас шукає нових вражень. Донька фермера, вона начиталася книг про красиве життя. Характеристика пані Боварі: вона любить розкіш, красиві речі, блискучі прийоми, але все це неможливе...
  19. Аналіз вірша Тютчева “Не те, що мнете ви, природа…” Аналіз вірша Тютчева “Не те, що мнете ви, Природа…” Для Тютчева характерне подання про загальну натхненність природи, про тотожність явищ зовнішнього миру й станів людської душі. Це подання багато в чому визначило не тільки філософський зміст, але й художні особливості тютчевской лірики. “Не те, що мнете ви, природа…” написано не...
  20. Аналіз перших віршів Маршака Вірш “Пожежа” відрізняється винятково чіткою композицією. Перші його строфи розповідають про дозорця на каланчі, потім іде друга головкому – вогонь виривається з полону й, нарешті, третя – виїзд пожежних на боротьбу з вогнем. Причому Маршак так відбирає факти і язикові засоби, що кожна частина вірша – це закінчене, самостійне ціле,...
Аналіз “Сом”
«
»