АЛКМАН

(VII ст. до н. е.)

АЛКМАН (VII ст. до н. е.) – давньогрецький поет-лірик.

Алкман народився в лідійському місті Сарди, але майже все життя прожив у Спарті, був першим представником мелічної хорової лірики, яка виникла у Спарті в сер. VII ст. до н. е. Він особливо відзначився своїми парфеніями, тобто дівочими піснями, хоча писав ще гімни Зевсові, Кастору та Поллуксу, Гері, Афродіті, Аполлону і т. д. Зберігся досить великий уривок парфенія, в якому поет прославляє вроду керівниць хору Агесіхори й Агідо, порівнюючи їх із блиском золота чи сонячних променів.

Алкман

один з перших почав поєднувати міфологічні мотиви з елементами реального життя. Йому також належав ряд еротичних віршів, у яких, зокрема, оспівується жіноча врода. Загалом поет полюбляв усе красиве, тому надзвичайно глибоко відчував мальовничість природи. До нас дійшов його вірш, що зображає спокій поснулої природи:

Сплять усі верховини гірські й стрімчасті скелі,

Всі байраки, всі провалля,

Нори, де плазуни, що їх чорна земля зростила,

Робуче плем’я бджіл, хижий звір у пущі,

Страховищ у глибинах моря сон пройняв,

Крила поскладавши, в вітах поснуло птаство…

(Пер.

Г. Кочура)

Ця чудова картина завмерлої уві сні природи повторюється у творах Вергілія, Овідія, Дж. Мільтона, особливо відома вона з наслідування М. Лєрмонтовим Й. В. Гете (“Горные вершины спят во тьме ночной…”).

Тв.: Укр. пер:. //Золоте руно. – К., 1985; Рос. пер.- //Ант. лирика. – Москва, 1968.

Літ.: Ярхо В. Н., Полонская К. П. Ант. лирика. – Москва, 1967; Bowra CM. Greek lyric poetry from Alcman to Simonides. – Oxford, 1961.

В. Пащенко, Н. Пащенко


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2.33 out of 5)

АЛКМАН