АЛКМАН
(VII ст. до н. е.)
АЛКМАН (VII ст. до н. е.) – давньогрецький поет-лірик.
Алкман народився в лідійському місті Сарди, але майже все життя прожив у Спарті, був першим представником мелічної хорової лірики, яка виникла у Спарті в сер. VII ст. до н. е. Він особливо відзначився своїми парфеніями, тобто дівочими піснями, хоча писав ще гімни Зевсові, Кастору та Поллуксу, Гері, Афродіті, Аполлону і т. д. Зберігся досить великий уривок парфенія, в якому поет прославляє вроду керівниць хору Агесіхори й Агідо, порівнюючи їх із блиском золота чи сонячних променів.
Алкман
Сплять усі верховини гірські й стрімчасті скелі,
Всі байраки, всі провалля,
Нори, де плазуни, що їх чорна земля зростила,
Робуче плем’я бджіл, хижий звір у пущі,
Страховищ у глибинах моря сон пройняв,
Крила поскладавши, в вітах поснуло птаство…
(Пер.
Ця чудова картина завмерлої уві сні природи повторюється у творах Вергілія, Овідія, Дж. Мільтона, особливо відома вона з наслідування М. Лєрмонтовим Й. В. Гете (“Горные вершины спят во тьме ночной…”).
Тв.: Укр. пер:. //Золоте руно. – К., 1985; Рос. пер.- //Ант. лирика. – Москва, 1968.
Літ.: Ярхо В. Н., Полонская К. П. Ант. лирика. – Москва, 1967; Bowra CM. Greek lyric poetry from Alcman to Simonides. – Oxford, 1961.
В. Пащенко, Н. Пащенко