Зміст та завдання діалогу культур на уроці літератури

Культурологічний контекст на уроці – це відомості про визначальні суспільнополітичні події, звичаї та традиції народу, які мали вплив на світогляд письменника та його творчість. Цю інформацію “по крихтах” учитель може зібрати з різних джерел історії, культурології, етнографії, географії, мистецтвознавства тощо. В учня “під рукою” його підручники з навчальних дисциплін, тому тісні міжпредметні зв’язки мають неабияке значення.

Культурологічний компонент – це і викладання літератури в контексті інших видів мистецтва, які можуть допомогти учням зрозуміти актуальність цієї проблеми не тільки для письменника, а й художників, музикантів, скульпторів інших країн; виступають засобом активізації уваги, мислення, пам’яті, пізнання, світогляду, етичного та естетичного розвитку, ціннісного підходу до буття, самопізнання тощо. Лейтмотивом кожного уроку має стати розуміння надзвичайних можливостей людини (у науці, мистецтві, освіті..,) незалежно від раси чи національності (загальнолюдське), визначення оригінального і неповторного у мистецтві художнього слова (етнічне, національне, особистісне, стиль, манера тощо).

Культурологічний коментар виконує на занятті роль допоміжну, тому його завдання – за дуже стислий час надати якомога більше інформації, яка сприятиме глибокому сприйняттю тексту та культурному розвитку особистості

учня. Наприклад, в стародавніх культурах знаходимо сюжети про створення світу, проблему моральної відповідальності за скоєне зло: античні міфи і поеми, буддистські оповіді про потойбічне; пісні, байки, приказки та прислів’я давніх українців (повчання) тощо. Паралелі можна провести з біблійними оповідями, будьяким твором сучасності.

Виховна та розвивальна функції культурологічних знань полягають у вихованні в школярів толерантності, терпимості, інтернаціоналізму і патріотизму, у формуванні здатності долати конфліктні ситуації, бути відкритими до діалогу.

Таким чином, культурологічна складова вивчення літератури в школі полягає:
– у формуванні моральної позиції, ціннісних орієнтирів, інтересів і потреб особистості школяра у пізнанні і сприйманні полікультурного простору (аксіологічна складова уроку);
– у розвитку комунікативної компетенції за умов відкритого інформаційного спілкування;
– у засвоєнні учнями узагальненого людського досвіду, втіленого у мистецтві художнього слова, та використанні його як складової власного життєвого досвіду (толерантність і інтерес до інших традицій збагачує духовно, об’єднує, розвиває);
– у збагаченні знань учнів про світову культуру і світовий літературний процес через емоційноціннісне сприймання творів різних часів і різних культур;
– у міжпредметних паралелях (українська і зарубіжна література: етапи, напрями, сюжети…);
– у визначенні особливостей розвитку національних (етнічних) літератур та їх внеску у світову культуру.

Під культурологічною діяльністю учнів розуміємо ті види діяльності, які спрямовані на вирішення завдань міжкультурної та міжмистецької взаємодії (адже на іншу інформацію, яка безпосередньо не пов’язана з виучуваним письменником чи його твором, на уроці просто немає часу). Міжкультурна компетентність учнів полягає у знаннях та навичках, які дають можливість звести обидві культури (рідну і іншої країни) до певного контексту (загальнолюдського, навчального, виховного та ін.).

Під діяльністю педагога розуміємо системне дозоване тематично виправдане звернення до культурологічних відомостей на уроці, а також підбір ефективних методичних прийомів, форм організації роботи учнів, які спрямовані на реалізацію завдань літературного розвитку школярів (евристична бесіда, бесіда за запитан

Нями, заочна екскурсія, повідомлення і реферати, культурологічний / мистецький коментар, репортаж, робота над критичною статтею, використання репродукцій, фотоматеріалів, музики, відомостей з історії написання, видання, екранізації, перекладів тощо).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Зміст та завдання діалогу культур на уроці літератури

Categories: Шкільні твори

Links