Життя й творчість М. В. Ломоносова (який внесок вніс М. В. Ломоносов у російську мову й літературу)


Незабаром сам довідаєшся в школі,

Як архангельський мужик

По своїй і божій волі

Став розумний і великий.

Некрасов.

Славна біографія Ломоносова добре відома кожному школяру. Закінчивши навчання в Слов’яно-греко-латинській академії, а потім у Німеччині, Ломоносов 8 червня 1741 року прибув у Петербург.

Із цього часу почалася його блискуча академічна діяльність. В1745 році він стає професором хімії. Наукові відкриття випливають одне за іншим. Діапазон досліджень ученого надзвичайно широкі: хімія й фізика, навігація й мореплавання, астрономія, Історія, право, філологія. Ні, мабуть, такої області знання, куди б не проникнув світлий розум Ломоносова. Настільки ж відомі його заслуги й на грунті народної освіти. Гарячий патріот Росії, Ломоносов виступив за розквіт російської науки. З його ініціативи був відкритий в 1755 році Московський університет. Метою життя Ломоносова до самого останнього дня було “твердження наук у батьківщині”, що він уважав станом процвітання своєї батьківщини.

У Німеччині Ломоносов написав заперечення Тредиаковскому й відіслав у Петербург разом з однієї “На узяття Хотина” як звіт про свої заняття. В “Листі про правила російського віршування”(1739) Ломоносов сміло поширив тонічний принцип на все російське віршування. Ломиносів призивав і двостопні й тристопні вірші. Він блискуче показав виразні


можливості ямба, і вміло застосував сполучення чоловічих і жіночих рим, тоді як Тредиаковский наполягав на вживанні одних жіночих рим. Не отергал Ломоносов і дактилічні рими. Він хотів дати простір російському віршу.

Тією же турботою про волю вираження відзначена й наступна реформа Ломоносова в області літературної мови. В 1757 році, уже в Росії, зрілий учений пише передмову до зібрання творів “Про користь книг церковних у російській мові”, у якому викладає знамениту теорію “трьох штилів”. Ломиносів як основу літературної мови. У російській мові, на думку Ломоносова, слова по стилістичному фарбуванню можуть бути розділені на кілька пологів. До першого він відніс лексику церковнослов’янської й російської мови, до другого – знайомі по книгах і зрозумілі церковнослов’янські слова, але рідкі в розмовній мові, до третього – слова живого мовлення, яких немає в церковних книгах. Окрему групу склали слова простонародні, які тільки обмежено могли вживатися у творах. Зовсім майже виключає Ломоносов з літературного письмового мовлення застарілі церковнослов’янські слова, вульгаризми, і недоречно запозичені із чужих мов варваризми. Залежно від кількісного змішання слів трьох пологів створюється той або інший стиль.

Реформи Ломоносова в сферах літературної мови й віршування відповідали культурним потребам націй. Для вираження значного національного змісту були необхідні нові літературні форми, і Ломоносов своїми реформами відкривав перед поезією широке художні обрії. Разом з тим філологічна діяльність ученого мала й більше широкий зміст: у ній відбився дух перетворення, характерний для послу петровской епохи, у кторую розгорнулася наукова й поетична творчість Ломоносова



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Життя й творчість М. В. Ломоносова (який внесок вніс М. В. Ломоносов у російську мову й літературу)

Categories: Нові твори

Links