Які казкові мотиви використані в повісті Ніч перед Різдвом?

…поет увійшов у царство народностей як її повний владар, але, перейнявшись її духом, злившись із нею, він показав тільки своє споріднення з нею, а не тотожність… В. Г. Бєлінський Повість М. В. Гоголя “Ніч перед Різдвом” схожа на фольклорну чарівну казку, іншими словами, автор активно користується вимислом, фантастикою й символікою, щоб в алегоричній формі охарактеризувати навколишній світ. Предметом зображення в чарівній казці є незвичайні, страшні події (одруження з жабою, подорож у загробний мир); в”Ночі… ” знаходимо договір доброго християнина – коваля Вакули із чортом – ворогом роду людського.

У чарівній казці дія має пригодницький характер, позитивний герой, переборюючи важкі перешкоди, завжди досягає своєї мети (перемагає Кощія, дістає молодильние яблука); в “Ночі…” Вакула за різдвяну ніч злітав у Петербург за царськими черевичками (неодмінна умова для весілля з Оксаною) і відвертав Вдиканьку. У чарівну казку часто вводяться чудесні персонажі, які допомагають героєві досягти своєї мети (вовк, кінь, меч-кладенец і т. буд.

); в “Ночі… ” таким помічником головного героя стає… чорт.

Вимисел у чарівній казці може нагадувати дійсність, а може мати фантастичний характер. Чудовою особливістю “Ночі… ” є переплетення реальності й фантастики, часом таке тісне, що неможливо відокремити одне від

іншого.

Тут реальність пояснюється через фантастику. У різдвяну ніч із неба над Диканькою пропав місяць і піднялася заметіль, тому що чорт вирішила нашкодити ковалеві. Вакула збирався піти до Оксани порозумітися, але не хотів зустрічатися із Чубом, якого недолюблював Чорт спеціально украв місяць із неба й поклав у свою торбочку, щоб Чуб залишився будинку. Фантастика, у свою чергу, здобуває реальні риси в сцені, коли рис, укравши місяць, прилітає до Солохи й починає доглядати за нею, як досвідчений дамський кавалер.

Або Вакула приходить за радою до сільського чаклуна Пузатому Патоку, а той їсть самі звичайні вареники фантастичним образом: поглядом перекидає вареники з однієї миски в іншою, наповненою сметаною, а потім тим же магічним способом відправляє їх у власний рот. Реальність і фантастика переплелися в образі коваля Вакули. З одного боку, це цілком реальна людина, ніщо людське йому не чужо: він гаряче любить Оксану й страждає від її кокетства, недолюблює Чуба, він гарний коваль і грунтовний хазяїн. З іншого боку, він позитивний герой народних казок, що має всіма необхідними для цього якостями. Автор наділив Вакулу фізичною силою (гне руками підкови), мужністю (подорожує по небу), завзятістю (не кидає залицяння-залицяння за Оксаною), красою (у запорізькому каптані дуже сподобався цариці), що підкуповує прямотою у звертанні з Оксаною, Чубом, Катериною В образі Вакули з’єдналися риси фольклорного богатиря ( Івана-Селянського сина) і “іронічного дурня” ( Иванушки-Дурачка, що на ділі виявляється самим розумним серед казкових героїв).

Поруч із Вакулою в повісті поміщені інші гідні козаки (наприклад, сміливі, розважливі запорожці). Гоголь зберігає ідейну установку будь-якої казки – показати боротьбу добрих і злих сил і неодмінну перемогу добра. Відповідно до цього ідейного завдання всі герої в казці діляться на добрі (персоніфікують християнські цінності) і злих (представляють язичеські образи); в “Ночі…

” Вакула – найбільш активний представник добрих сил, а його мати Солоха (відома всієї Диканьці відьма) і рис грають ролі казкових лиходіїв Правда, у цих лиходіїв не виходить серйозно нашкодити Вакулі. Солоха проти одруження сина на Оксані, таккак сама хоче вийти заміж за Чуба, щоб прибрати до рук його багате господарство, але саме Вакула зрештою дістає згоду нареченої і її батька. Чорт, намагаючись перешкодити Вакулі, увесь час попадає впросак і сам зрештою, під погрозою хреста, допомагає відважному ковалеві добути царські черевички.

Злі сили в повісті зовсім нестрашні, навпаки, вони описуються із чудовою гумористичною майстерністю. Гумор в “Ночі…”, крім іншого, згладжує границі реального й фантастичного мирів. Так, хоча чорт дуже намагався, щоб старий Чуб залишився будинку, гідний селянин з упертості відправився вгости. Нечистий прорахувався, тому що ніяка заметіль не може зупинити козака, коли він має намір випити “перегінної на шафран Горелки”.

Ще приклад. Яких розмірів повинен бути мішок, щоб у ньому могли вміститися два таких солідних козаки, як дяк і Чуб? Яким силачем повинен бути Вакула, щоб разом підняти цей мішок і ще один, у якому Солоха сховала многопудового диканьковского голову? Однак всі ці безглуздості Гоголь описує зовсім серйозно, що підсилює комізм ситуації У повісті Гоголь повторює розповсюджені казкові сюжетні ходи. Часто причиною пригод казкових героїв є пошук зниклого нареченого (” Финист-Ясний Сокіл”) або нареченої (” Царівна-Жаба”), Норовлива Оксана не цінує любов Вакули й схожа, у якімсь змісті, на наречену, що втратила.

Коваль хоче заслужити любов Оксани, подарувавши їй царські черевички, за яких відправляється в далекий Петербург. Як звичайно буває в казках (наприклад, Іван-царевич спалює шкіру царівни-жаби), Вакула спочатку вибирає невірний шлях для досягнення своєї мети: щоб домогтися любові Оксани, він готовий утопитися або укласти угоду з нечистою силою. Однак він вчасно встигає отямитися, відкинувши грішні думки про самогубство й продаж своєї душі чортові.

Гоголь використовує казковий мотив мандрівок (Іван-царевич проходить Мідне, Срібне й Золоте царство): Вакула летить із Диканьки Впетербург. Потрійне повторення епізодів – характерна риса фольклорних казок – є присутнім в “Ночі…”, щоправда, повторюються периферійні епізоди: Солоха ховає в мішки трьох своїх шанувальників (голову, дяка й Чуба), чорт же сам поринає в маленький мішок.

У результаті чотири кавалери розподіляються по трьох мішках. Як у багатьох чарівних казках у фіналі з’являється справедливий і добрий цар, так і в “Ночі…” Вакула добирається до Зимового палацу, де невимовно прекрасна цариця Катерина без зайвих питань виконує прохання простодушного коваля й дарує йому щастя – золоті черевички із власного гардероба Як і в більшості казок, у повісті щасливий кінець: добро тріумфує над злом, відданий Вакула заслуговує любов своєї обраниці. Отже, повість Гоголя “Ніч перед Різдвом” має безліч рис, що ріднять її із чарівною казкою: захоплюючі сюжетні ходи, образ головного героя, угруповання персонажів. Однак “Ніч…

” являє собою не фольклорну, а авторську казку, тобто літературний твір, що відрізняється від народної казки образотворчими прийомами. По-перше, у Гоголя казковий сюжет обростає барвистими описами, тобто автор прагне опоетизувати природу й козацький побут у порівнянні з лаконічною фольклорною казкою Ці точні й дотепні описи сповільнюють дія повести, але підсилюють захопливість оповідання. По-друге, епізоди повести вибудувані так, щоб додати захоплюючу напруженість оповіданню, а розв’язка кожного епізоду несподівана й комічна. Так, Чуб заблудився в заметілі й повернувся-таки додому, як хотів чорт. Але, зштовхнувшись у дверях власної хати з Вакулою, Чуб оробел, а коваль, не довідавшись майбутнього тестя, міцними поштовхами вигнав Чуба на мороз.

Коли Солоха вже розсадила трьох своїх важливих кавалерів у мішки, приспів останній – козак Свербигуз. Його вона не зважилася приймати будинку, тому що не можна було знайти мішка, у який би помістився такий огрядний чоловік Тоді “Солоха вивела його в город, щоб вислухати від нього все те, що він хотів їй оголосити”. По-третє, Гоголь використовує складні психологічні мотивування поводження героїв (чому чорт не любить коваля; як Оксана зрозуміла, що любить Вакулу; чому баби вважали Солоху відьмою й т. д.). При всіх відмінностях “Ночі…

” від фольклорної казки, варто визнати, що ця повість істинно народний добуток: Гоголь відбив у ній народне життя в її істотних проявах, відбив дух народу, його дотепність, веселість, його погляд на мир


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Які казкові мотиви використані в повісті Ніч перед Різдвом?

Categories: Шкільні твори

Links