Твір на тему “Роль поета і поезії в житті суспільства”. Леся Українка. “Давняя сказка”


Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, чи може будь-яке суспільство жити без творчості письменників та поетів? Мабуть, доки кожен з нас не стикався з творами Лесі Українки, ця думка нікому не спадала в голову. Бо без творів геніальної поетеси, без слова найвидатнішої жінки свого часу та сильної духом людини не могло б жити освічене суспільство, не міг би повноцінно існувати український народ з усіма його мріями та сподіваннями на кращу долю.
Отже роль поета і поезії в житті суспільства майже безмежна. І Леся Українка довела це нам своєю творчістю, почавши з ліричних творів, овіяних смутком, ніжністю і романтикою, а потім стала справжнім трибуном. В свої слова видатна українська поетеса вкладала настільки багато душевної сили та енергії, стільки енергії і волі, рішучості і духу, скільки не кожному під силу.
Усією душею розділяючи незавидну долю українського народу, Леся Українка пише у своїй поезії “Під час облоги міста” такі слова:
“Поет не боїться від ворога смерті,
Бо вільная пісня не може умерти…”
Геніальна поетеса дійсно не боялася смерті, вона вміла жити і любити, а героїня її вірша “Товаришці на спомин”, так само, як і сама поетеса, була сповнена беззавітної любові до свого народу, до своєї батьківщини, та безмірної ненависті до ворогів українського народу.
“Що ж тільки той ненависті не знає,
Хто цілий


вік нікого не любив.”
Любов до власного народу, до Вітчизни, яка ярко висвітлюється у творах Лесі Українки, словами з яких вона користується як зброєю, вчить нас ненавидіти ворогів і захищати свою батьківщину, борючись за її свободу та незалежність.
Поетеса не може жити без слова, а ми не уявляємо собі життя без її творчості. Про це вона пише в одному із своїх віршів: “Як я люблю оці години праці…”. А безсонні ночі, під час яких у поетеси народжувалися думки і втілювалися у захоплюючі полум’яні слова, дозволили нам насолоджуватися великою силою поетичного слова.
“І любо так, і серце щастям б’ється,
Думки цвітуть, як золоті квітки.”
Леся українка і дня не може жити без натхнення, а суспільство того часу та й наші сучасники не могли обійтись без її поезії, її заклику, її любові до батьківщини. Надаремно уся творча діяльність поетеси пройшла під псевдонімом Українка, бо саме Україна, український народ – це найвагоміші для неї слова, слова, відданість яким вона доводила своєю творчістю майже кожен день, доводила своїм словом і усім своїм життям. І тому й нині полум’яні слова Лесі Українки пробуджують у наших співвітчизників національну гідність, свідомість і віру в краще майбутнє свого народу.
А де ж сьогодні ті письменники і поети, які б зробили внесок у скриню невмирущих творів національної культури, без яких би наше суспільство не змогло б існувати? Питання це було актуальним у всі часи, і століття тому, і у вирі сучасного життя. Так чи інакше, але талановитий митець завжди являє собою неперевершений взірець гідності, мудрості, відданості служінню справедливості та наслідуванню споконвічних моральних цінностей.
“Не поет, хто покидає
Боронить народну справу,
Щоб своїм словам блискучим
Золотую дать оправу;
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!”
Розуміючи силу свого слова, Леся українка в своїй поемі “Давня казка” з великою художньою майстерністю висвітлює тему служіння поета своєму народові під час боротьби проти поневолювачів, у найважчий час національної історії українського народу. Саме тому особа поета у творі підноситься до такої моральної і соціальної висоти, що не відчути усі його заклики серцем просто неможливо. Мабуть, і саме тому образ поета із поеми “Давня казка” хвилює і гостро пронизує свідомість читачів та викликає в їх душах гарячий відклик.
Після знайомства з поемою Лесі Українки “Давня казка” стає зрозумілим, що цей твір звернений не тільки до сучасників поетеси, але й до нашої дійсності, до нашого часу, часу, коли Україна долає численні політичні, соціальні та економічні перешкоди, ставши на шлях незалежності і будуючи свій особистий, вільний дім. Незалежно від епохи справжній поет не повинен стояти осторонь подій, які відбуваються у суспільстві, не має права бути стороннім свідком усіх негараздів до тих пір, доки його народ не відбудує своє щасливе майбутнє.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Твір на тему “Роль поета і поезії в житті суспільства”. Леся Українка. “Давняя сказка”

Categories: Твори на задані теми

Links