Теорія Раскольникова і її розвінчання у романі “Злочин і покарання”


Теорія Раскольникова носить певний відбиток часу. Його ідея про “право сильного” відбивала деякої думки нігілізму – світогляду, популярного в 60-иі роки 19 століття. Головний герой багато часу міркує над історією життя людства. Висновки його зводяться до того, що прогрес здійснюється найчастіше на чьих-нибудь стражданнях

Розкольників уважає, що люди являють собою “дві категорії”. Перші – “тварини тремтячі”, саме вони приймають на себе роль страждаючих і покірливих. Інші – “сильні миру цього”, ця категорія в силу своєї винятковості може зневажати будь-якими моральними підвалинами. Розкольників відносить себе до другої групи людей і задається питанням, як далеко він може піти у своїй “волі”.

“…Чи воша я, як ви, або людина? Чи зможу я переступити й взяти чи ні? … Чи тварина я тремтяча або право маю?” – саме ці думки й привели Раскольникова до вбивства старухи-процентщици. У якийсь момент для нього злочин стає тією силою, що може роз’яснити головному героєві, у чому зміст його існування

Однак, зробивши вбивство, Розкольників перестає почувати свою винятковість. Тепер сумніву долають його, хоча сам процес розвінчання ідеї не носив моментальний характер. Розкольників багато часу йшов до власного викриття

Причину свого страшного вчинку Розкольників пояснює Соні Мармеладовой: “Не для


того, щоб матері допомогти, я вбив – дурниця! Не для того я вбив, щоб, діставши кошти й влада, зробитися благодійником людства. Дурниця! Я просто вбив; для себе вбив, для себе одного…” Але герой почуває, що зробив страшну, непоправну помилку. Він не бабу вбив, а вбив себе, свою душу, божественне почало

Отже, теорія “сильної людини” багато в чому була безглуздої споконвічно, якщо після довгих і болісних щиросердечних страждань Розкольників все-таки приходить до думки про неспроможність своїх ідей. Ф. М. Достоєвський упевнений, що бунт

Раскольникова є злочином перед законами божеськ і людськими, які існують у народі у вигляді основ християнської моральності

Кульмінація розвінчання ідей героя відбувається у фіналі роману, коли під час каторжних робіт Розкольників тільки й живе думками про Соню, про любов до неї. Любов у самому широкому змісті цього слова стає тим єдиним, що рятує Раскольникова від духовної загибелі



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Теорія Раскольникова і її розвінчання у романі “Злочин і покарання”

Categories: Шкільні твори

Links