Скорочено “Хлопчики” Горького

Мовлення від автора. “Важко розповісти цю маленьку історію – вона так проста”. По воскресіннях ліричний герой навесні й улітку збирав дітей і з ранку вів їх на природу. “Як пастух, ішов позад безтурботних ягнят”. Опівдні молодші спали, а старшим розповідав історії

“И часто, незважаючи на всю самовпевненість юності й на властиву їй змінну гордість знаннями, я почував себе дитиною серед мудреців”. Опис природи: “…небо здається холодним, і дивно бачити, що Хмари тануть у ньому”. Один раз назустріч їм попався незнайомий хлопчик: “єврей, босый, у порваній сорочці, чорнобривий, тоненький і кучерявий, як баранчик, був він чимсь схвильований, і, видимо, недавно плакав, віка його матово-чорних очей опухли й почервоніли, різко виділяючись на блідому до синявого, голодній особі”.

Діти кинулися до хлопчиків: “Тримай жиденка!” Хлопчик не втік, хоча на особі вираження страху. Раптом він спокійно запропонував показати фокус

Діти зацікавилися, але деякі все-таки дивилися з недовірою. Вони вважали, що діти з їхньої вулиці краще інших. “Гарний тоненький хлопчик відступив від забору, зігнув назад своє худеньке тіло, торкнувся руками землі й, зметнувши ноги, устав на руках”. “Крізь діри його сорочки й штанців просвічувала сірувата шкіра худенького тіла, гострими кутами витикалися кості лопаток, колін і ліктів. І ключиці

його були точно вудила”.

Хлопцям це подобалося, заохочували його вигуками, наслідували. Переставши робити вправи, попросив що-небудь замість. “Це прохання викликало в публіки вороже й зневажливе відношення до артиста”. З 7 копійок герой 2 віддав хлопчикам. Коли той ішов, стали помітні темні плями на сорочці

“Це ми впали із трапеції в балагані, батько все лежить, а я вже здоровий…”. “Я підняв сорочку – на шкірі хлопчика з лівого плеча долілиць і до боку лежало широке темне садно, воно засохла товстим струпом, але під час вправ струп лопнув у декількох місцях і тепер із тріщин сочилася червона кров”. Сказав, що не боляче, просто чешеться. “Батько…

У нас немає ні шматочка! А батько так розбився! Знаєте – доводиться працюватися

А отут ще євреї ми, і все над нами сміються…” Це начебто б проста Історія, але автор часто із вдячністю згадував про мужність хлопчика в самі важкі моменти. “у ньому олицетворилось для мене саме мужність людини – не гнучке терпіння раба, що живе неясними надіями, а мужність сильного, котрий упевнений у перемозі”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Скорочено “Хлопчики” Горького

Categories: Скорочені твори

Links