Романтизм і іронія в “Повістях Белкина” О. С. Пушкіна

Шкільний твір по добуткам О. С. Пушкіна. “Повесті покійного Івана Петровича Белкина” складаються з 5 повістей: “Постріл”, “Заметіль”, “Трунар”, “Станційний доглядач”, “Панянка-селянка”. Пушкіна взяв для повісті самі типові романтичні сюжети, які й у наш час цілком можуть повторитися. “Повесті Белкина” задумані автором як пародія на жанр романтичної літератури. Його герої споконвічно попадають у ситуації, де є присутнім слово “любов”. Вони вже закохані або тільки жадають цього почуття, але саме звідси

починається розгортання й нагнітання сюжету. Коли, здавалося б, уже немає виходу, герої в тупику, вони або їх близькі в розпачі й історія неминуче повинна закінчитися трагічно, О. С. Пушкіна з іронією розвертає сюжет таким чином, що головні герої “Повістей Белкина” (крім повісті “Трунар”) щасливі, улюблені й одержують від життя прості життєві радості, до яких так прагнули.

Пушкіна висміює “романтичні похилості” своїх героїв, протиставляє їм здоровий глузд, реальне життя зі своїми проблемами, своїм сюжетом. Він дозволяє банальні конфлікти неординарним, але цілком реальним ходом. Від цього

“Повісті Белкина” мають магнетичний вплив на читача, що на початку повесті може думати: “Добре, що я не на його (її) місці”, а наприкінці історії: “А як би я надійшов(а) на місці героя?”

В “Повістях Белкина” є похмуре пророкування нерозв’язності ситуації, сумного її кінця. Але прагнення героїв жити так, як вони хочуть, нехай навіть це будуть заморочливі будні, вселяють надію на те, що кожний герой – Творець свого щастя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Романтизм і іронія в “Повістях Белкина” О. С. Пушкіна