Римські діяння

Римські діяння спочатку виникли як звід анекдотичних і здебільшого недостовірних оповідань із римської історії; згодом збірник збагачувався за рахунок включення східних і середньовічних сюжетів, викладених із залученням “римських” реалій, як їх уявляли собі компілятори.

Запозичаючи з різних джерел – грецького роману, релігійних притч, житійної літератури, байок, історичних хронік, дидактичних історій на побутовому матеріалі, – компілятори наголошували на чисто сюжетний, оповідальний початок і невигадливість викладу, для

того щоб плоди їхньої праці могли доходити до найпростішої, недосвідченої свідомості. Вони безсумнівно орієнтувалися на смаки, сприйняття й мову сучасників – і превстигли в цьому неабияк: протягом століть “Римські діяння” залишалися в Європі однієї із самих книг, що читаються, неї продовжували переписувати навіть після виникнення друкарства.

Найстарший рукописний звід “Діянь”, так звана Инсбрукская рукопис (1342 р.), нараховує 220 новел. Примітно численні – порядку 150 – списки рукописи розрізняються між собою. За історію друкарства число новел у виданнях зростало за рахунок доповнень

із нових джерел. Найбільш повне видання кінця XIX в. містить 283 новели. Однак, судячи з Инсбрукской рукописи, канонічний звід збірника зложився не пізніше початку XIV в. У новелах збірника знайшов відбиття дух середньовічної свідомості з його чітким розподілом миру на “земне” і “небесне”, з його моральними поданнями й оцінками, далеко не що завжди відповідали вимогам десяти заповідей, з його розмежуванням між духовним і тілесним – і насамперед з його установкою витягати мораль, моральний урок з будь-яких історій. В “Римських діяннях” дидактика править всім і самими фривольними сюжетами одержують саме моралізаторське тлумачення

Нерідко, як у новелах “Про спадщину й радість вірної душі”, “Про покарання грішників, вчасно не понесших кару за вчинене” або “Про правду, що не страшиться навіть смерті”, мораль, відбита в назві, ніяк не сполучається, з погляду сучасної людини, із сюжетом. “Римські діяння”, поряд з італійським збірником ста новел “Новеллино”, створеним у самому кінці XIII в., передбачили книги новел Боккаччо, Мазуччо, Страпаролли, Маргарити Наварр-Ской і інших авторів епохи Відродження. Сюжети із цього зводу запозичили такі великі майстри, як Боккаччо, Чосер, Шекспір, Шиллер. У Росії перший повний переклад “Діянь” з’явився в XVII в., хоча окремі історії зі збірника, наприклад ” Історія Аполлония Тирского”, були відомі раніше.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Римські діяння