Опрацювання ідейно-художнього змісту частини повісті “Солом’яники”. Фронтальне опитування

– Що являла собою Кукуріківщина? {“Кукурівщиж не мала кінця, як не Мала початку: її приземкуваті, в червоних і зелених картузах дахів будиНочки вервечилися доокруж міста й звільна розпросторювалися по довкоЛишніх пагорбах, ярах, перелісках, річищах і левадах. Час од часу Академія Наук та місцеві ентузіасти організовували сюди експедиції…”)

– Як склалася доля учасників досліджень цього передмістя? (“… ЧеРез багато років, уже в нинішні часи, проектними, що накидали план

Нового ирійського мікрорайону, дізналися про долю її учасників: вони Пристали в прийми до місцевих дівчат і молодиць та викохують на Городах полуниці й думати забули про розвій географічних наук…”)

– Якою комерційною справою займався дядько Денис? {“Саме підСкочили ціни на хутряні шапки, дядько Денис викорчував пів-саду, Натомість викопав басейн і виписав здалеку десяток крихітних воДяних пацюченят – нутрій. Нутрії в дядьковім басейні швидко розПлодилися і вода аж кипіла ними. Дядько власноруч лупив нутрій і, Облуплених, відпускав у басейн, аби вони знову обростали шкурою та Хутром…”)

– Як мешканці Кукуріківщини сприймали чутку про кінець світу? (“Спричинили до того забобони старих про кінець світу. Чутки про світову катастрофу або про війну в ті часи не дивною для Кукуріківщини; час від часу вони прокачувалися по передмістю,

наче повів вітру по заростях татарського зілля, лишаючи по собі тривожний шелест язиків і пусті полиці міських магазинів. За якихось півдня мило, сіль, цукерки та крам перебиралися до комор досвідчених і завбачливих кукуріківщан…”)

– Через що дід Єврась, зголоднівши, їв солоний суп? (“Тільки баба Одарка поставила перед Єврасем миску, як сіль, що її наносив на гоРище дядько Денис, обважнівши від дощової води проломила стелю І шубовснулася у суп! Дід таки доїв суп – не пропадати ж добру, Пересоленого ні курці, ні поросяті не даси”)

– Із приводу чого старі Солом’яники вимушені були відокремитися від молодих? (“По солоному обіді діда почала доймати спрага, Він перехилив у себе бочку з дощовою водою, тітка Дора, що хотіла помити тою водою голову, дорікнула свекрусі. Дід Єврась за словом до кишені ніколи не ліз, воно лежало у нього напохваті, втрутилися дядько Денис та баба Одарка, і невзабаром горшки родини Солом’яників були побиті на дрібне череп’я. Того ж таки дня дід Єврась забив дошками двері до сінець, і дядько з тіткою почали лазити через вікно. Назавтра Солом’яники офіційно поділились: старим дісталася корова Манька, а молодим – гараж: з кабаном…”)

– Якої шкоди завдав храп дядька Семена? (“…Піч почала ловити Дрижаки, буцім на морозі, білий пил сіявся зі стелі, а невдовзі стіни Будинку била справжня трясця і на підлогу падали шпарунки, тоді Я поспіхом вбігав до кімнати і із макогоном, що стояв напохваті біля Ліжка, гатив дядька по голові, інакше годі було його доймати…”)

– Через що виникло непорозуміння між Жуком і Колькою Капель-дудкою?

– Яким чином Жук принизив Кольку? (“Капельдудка, хникаючи, мов Дитина, розмазуючи по обличчю сльози, вирвав пучку пирію з грудками

Сухого чорнозему на корінцях і став жувати. По тому, милостиво Відпущений Жуком, позадкував і, вистукуючи парусиновими черевиКами, зник у сосняку…”)

– Чому Колька Капельдудка раптово повернувся до бандюги Жука?

– Через що Яків Паровозник жертвував власним життям? Як це його характеризує? {“Одна з цистерн зайнялася, і дядько Яків погнав її від Станційних складів і гнав доти, доти вона не вибухнула. Бензином Плекало на дядьків паровоз, і машиніст заледве вибрався з охопленої Полум’ям кабіни…”)

– Що свідчить про економність старих Солом’яників? {“Старі так Звикли берегти кожного шеляга, що давно вже жили святим духом, У великі свята присмачуючи його сироваткою або підсолодженою Водою…”)

– Чому дід Єврась, а потім і Халимон переселилися в Ирій? {“…У їхНій хаті завівся домовик…”)

– Якою була зустріч домовика з Єврасем? {“Уже по війні домовик забрів якось сюди, на Кукуріківщину, усю ніч балакали вони з Єврасем Про щось своє: лишитися в місті домовик не захотів, хоч Єврась і наБивався теплим, чисти горищем, а помандрував світ за очі і хтозна, Де тепер віється…”)

– У чому полягали особливості відгодовування кабана? {“Кабан уже Давно не виходив з залізної буди, його відгодовували, буцім наповнюВали тушонкою консервну бляшанку; тепер чекали на морози, щоб Ту бляшанку відкрити…”)

– Чим окрім хліба годувався кабан? {“Я підбігав до купи брухту (його За абищо купляв у сміттярів дядько Денис) і шпурляв кабанові все, Потрапляло під руку: підшивки старих газет та журналів іржав Колеса тачок, потріскані, нашпиговані гвіздками гумові покришки, Уламки дощок, лискучі дизельні циліндри, березові й дубові оцупалки, колінчаті вали; усе те з пекельним скреготом перемелювалося між. Жорно подібних зубів кабана і безслідно зникало у його невидимому Череві, буцім провалювалося під землю”)
– У чому полягали особливості тренування у декламуванні уривків із твору Гете “Фауст”? {“Із кожним словом мій голос набирав сили, пружності, басовитості; переполохано кудахкаючи, пурхала З-під порічок, знову розділившись на дві половини, як велів закон, Зозуляста курка, кабан у ритм моїй урочистій мові ляскав лишаю-Ватими вухами, Нерон-Балалайка подзвонював ланцюгом, спинавСя на задні лапи і так застигав, побожно дослухаючись; горобці на груші переможено примовками, а баба од зворушення німіла й хрестилася…”)

– Як зовнішньо підготувався хлопець до олімпіади? {“… Випрасував лижНий костюм і накваюцав ботинки. Шкарпетки геть зітерлися на п’ятКах, висіли, мов жабо. Я знайшов у закапелку старі тітчині панчохи, Зав’язав їх мотузками вище колін і почувався вбраним незгірш свого однокласника, жевжикуватого синка директора водоконтори…”)

– Яким чином Михайло сприйняв свою поразку на олімпіаді? {“БоЛяче вражений такою несправедливістю, я почвалав слідом за шаНовним гостем, головою відбіркової комісії…”)

– На які помилки хлопця звернув увагу Кузьма Перевесло? {“Бо Ви граєте лише самого себе і чуєте на сцені лише себе. Ви для себе І актор, і глядач, і критик. Ви для себе – все, але тільки для себе. Велике акторське мистецтво…- мистецтво перевтілення і самоЗаперечення. Вбий себе, щоб народився інший, – ось альфа і омега Великого лицедійства, а ви себе вбити не здатні, бо надто любите Себе. Тому ви ніколи не подивуєте і не зачаруєте світ з театральної Сцени…”)

– Що подарував Кузьма Перевесло Михайлові, прощаючись? {“А втім, грайте себе, грайте. Я-це світ, театр, трагедія, комедія і драма, але ж треба, щоб усе це було – світ, і театр, і драма, а не самі диктові декорації, по яких течуть фольгові ріки…”)

– Чому Першотравень не був веселим для Михайла? {“Минулої весни Готувався освідчитись однокласниці в коханні; напередодні Першотравень сусіда по парті сипнув у чорнильницю карбіту – жовтий Дразливий дим виповнив клас, урок було зірвано. Караюча рука класного керівника упала на мене. Я покаявся в провині – не виказувати Ж було товариша. Послали по матір, духопелів якої я все ще боявСя…”)

– Що зумовило започаткувати космічної ери людства, на думку Михайла?

– У чому дядько Денис критикував Омелька Омельковича, директора водоконтори? {“Тільки й того, що Омелько скрізь товк воду в ступі Дотовкся, що призначили його директором водоконтори. Тепер їздить На роботу в державній “Побєді”, а тебе в автобусі б’ють і тіпають, Наче коноплі на терниці. І поганенька обивательська заздрість тоЧить тобі душу…”)

– Яким чином Дора підтримала заздрість свого чоловіка? {“Омель-Чиха в Пакуль по вишні на “Побєді” котить, а ми за нею пилюку Ковтаємо. Не паси завидющими очима чужого товару, бо свій розБіжиться, скажеш їй, і ви те, мовляв, минуще, проштрафиться Омелько – на викиштель його і машину заберуть, і мене замість Омелька настановлять і возитиму я тебе… на “Побєді” про твоє Задоволення…”)

– Через що Параска вирішила порізати курей? (“нестися кури переСтали і цілісінькі дні греблись під горою, лаштуючи нори. Аж тепер Матір утямила: кури показилися! Щоб не зіткатися з сільським ветеРаном, вона тихцем порізала курей та й закопала у вишняках…”)

– Як дядько Денис і Михайло у болотній місцевості відстежували кабана? Чим ця ситуація була кумедною?

– Чому Жук завдав Михайлові болю морального і фізичного?

– Чим пояснити думку героя твору, що краще героїчно померти, ніж дружити з Жуком?

– За допомогою чого Михайло і дівчина у білому пуховому береті змогли сховатися від Жука і його компанії? (“Тої ж миті завіса Впала, і густа та в’язка, мов пакульська грязюка, темінь хлюпнула На землю, накривши нас. Тупіт Жучків віддавався, ми залишилися саМі, але в пітьмі, мов у погребі, ляда якого раптово зачинилася…”)

– Які відчуття пройняли хлопця, коли він тікав з дівчиною від хуліганів? (“Я вже трішки любив її, дівчину в білому береті…”)

– Яким чином дівчина у білому пуховому береті охарактеризувала Жука? (“Він бандит і хуліган. Його проклинає уся Кукуріківщина. Він у власної матері курей покрав…”)

– За що Михайло дорікав дівчині за хулігана Кукуріківшини? (“НеПравда! Він сильний і сміливий! Він нікого не боїться. А ви всі боїтеся Його, боїтеся, я знаю. І ти теж: боїшся!”)

– Чим дівчина вразила Решета, захищаючи Жука? (“Бо може я люБлю його… І я не просила мене рятувати…”)

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Опрацювання ідейно-художнього змісту частини повісті “Солом’яники”. Фронтальне опитування