Літературознавча довідка: Трагікомедія у творчості Дюрренматта

Трагікомедія – вид драматичних творів, який має ознаки як трагедії, так і комедії, що й відрізняє трагедію від проміжних між комедією та трагедією форм, тобто від драми як виду (жанру). Трагікомічне сприйняття пов’язане з відчуттям відносності існуючих критеріїв життя… починає домішувати й виливатися в певні форми трагікомедії під впливом духовної кризи переломних моментів в історії. Сучасна трагікомедія не має чітких жанрових ознак й характеризується переважним чином “трагікомічним ефектом”, досягнення якого передбачає, що драматург бачить і відображає одні й ті самі явища дійсності водночас у комічному й трагічному висвітленні, причому комічне й трагічне не зменшують, а часто посилюють одне одного”.

(Літературознавчий енциклопедичний словник). Схема №3

Трагікомічний ефект заснований на невідповідності героя та ситуації трагічна ситуація – комічний герой або навпаки внутрішній невирішеності конфлікту протиріччі між співчуттям одному та другому героям при відсутності чіткої авторської позіції. Мені здається, коли пишеш, то несвідомо може, це сказано зухвало, але ти немовби займаєш місце Бога. Якщо Бог існує, він повинен мати величезне почуття гумору. Він повинен несамовито радіти, висаджуючи цілі світи, він має скидатися на дитину, яка грається з олов’яними солдатиками. І приписувати йому мораль чи щось подібне до цього – та ні, я гадаю він просто радіє з цього спектаклю. Таке саме почуття несвідомо переживає й людина творчого складу. У своїх драмах Дюрренматт широко використовував елементи сміхової стихії – іронію, буфонаду, комічні парадокси. Однак чільне місце серед них посідав гротеск. Гротеск як провідна особливість дюрренматтівсь-ко ї драматургічно ї поетики.

– В одному зі своїх висловлювань митець дещо парадоксальним чином поставив гротеск поруч з атомною бомбою: “Наш світ так само прийшов до гротеску, як і до атомної бомби…” Як ви розумієте цю думку?

– Що таке гротеск?

– У яких творах зарубіжної літератури ви зустрічалися з гротескною образністю?

Літературознавча довідка. Гротеск (фр.- примхливий, від – грот) – тип художньої образності.., заснований на фантастиці, сміхові, гіперболі, примхливому поєднанні фантастичного й реального, прекрасного і потворного, трагічного й комічного, правдоподібності й карикатури. Отже, зазвичай поняття “гротеск” пов’язується з вільною грою фантазії, що створює картину підкреслено аномального, дивного світу. Втім, Дюрренматт, схоже, сприймав гротеск дещо іншим чином:

“Гротеск – проголошував він, – одна з великих можливостей бути точним”. Чи суперечить, на вашу думку, це твердження загальноприйнятому розумінню поняття “гротеску”?

– Як ви тлумачите продовження цієї цитати: “Немає сенсу заперечувати, що гротескне мистецтво віддзеркалює жорстокість об’єктивної дійсності, але воно – мистецтво не нігілістів, а радше моралістів, воно не милується розпадом, а посипає сіль на рани. Воно незручно, але необхідно…”?

Це висловлення свідчить про те, що для Дюрренматта гротеск був не лише засобом створення картини апокаліпсичного світу, а й трампліном для моральної проповіді. Таке поєднання функцій відчувається навіть у думці, винесеній в тему уроку – “Людство потребує дієти, а не операції”: в ній “елемент гротескний” переплітається з “елементом проповідницьким”. Цю особливість Дюрренматтової поетики мав на увазі дослідник В. Седельник, коли відзначив: “Жахливі картини Апокаліпсису, всесвітнього краху Дюрренматт змалював, звісно, не заради бажання зображувати катастрофи заради спасіння людства, що невблаганно сповзає у прірву самознищення”.

Примітки

1) Дюрренматтові п’єси не можна трактувати буквально, як замальовки реального життя. Автор створював в них “моделі” сучасного світу.

2), 3) Дюрренматт прагнув повернути в драму динамічність, напружену дію, сценічну фабулу. Детективні елементи при цьому не лише надавали додаткової гостроти сюжету, але й сприяли ефекту “полегшення” твору для читацького сприйняття.

До речі, це було загальне завдання Дюрренматтової творчості.

“Література, – говорив письменник, – має стати легкою, аби вже нічого не важити на терезах критики – лише у такий спосіб вона знову стане вагомою”.

4) Настанову на доведення сюжету до найгіршого кінця драматург задекларував у своїх славнозвісних тезах до п’єси “Фізики”. Ця настанова була засобом мобілізації свідомості глядачів на пошук морального виходу з глухого кута, зображеного на підмостках. Дана особливість спонукала критиків проводити паралель між Дюрренмат-товими п’єсами та античними “драмами Фатуму”.

Узагальнююче завдання. Зіставити теорію “епічного театру” Брехта з поетикою дюрренматтівської драми.

Домашнє завдання.

1. Прочитати біографію Ф. Дюрренматта.

2. Прочитати драму “Гостина старої дами”, знайти в ній знайомі особливості дюрренматтівської поетики.

Літературознавча довідка: Трагікомедія у творчості Дюрренматта