Берестяні грамоти (Історична довідка)

Археологи готові молитися на новгородський сирий грунт. Вода в ній заважає доступу кисню до речей, що попали в землю. Не гниють від того закопані дерев’яні, шкіряні та інші органічні предмети. Зберегла новгородська земля шматочки кори берези – бересту, що давньоруські люди, виявляється, використовували як матеріал для листа. Паперу вони не знали. Папір винайшли китайці, а на Русі вона з’явилася в XIV-XV вв. Спеціально оброблена теляча шкіра – пергамент (стародавнє відкриття жителів малоазійського міста Пергама), ішла в ті часи на книги

й була занадто дорога для щоденного листа. На одну книгу йшла шкіра цілої череди теляти! У Новгороді вчені знайшли більше 900 берестяних грамот: сімейних листів, боргових розписок, переліків продуктів і товару, прохань сиріт до панам, любовних записок, заповітів, віршів, учнівських “зошитів”. Писали все: бояри, попи, ремісники, селяни; діти й дорослі. Гострими паличками, писалами, вони видавлювали букви. На салатній поверхні з’являвся темно-зелений рядок.

Ще на початку ХХ в. учені ворожили: чи знали світські (тобто не священики й ченці) люди Древньої Русі грамоту? Виходить, що в Новгороді й, видимо, в інших давньоруських

містах грамотіїв було багато. Новгородци вміли не тільки писати, але й любили читати. Один городянин, що відлучився з міста, надіслав додому прохання: “Прийшли мені читання доброго”. Пергаментні книги мали лише заможні люди, вони їх цінували, у пожежу книги в першу чергу зносили в непалаючі підвали соборів. Ризикнути послати пергаментну книгу за місто навряд чи могли. Напевно, існували книги на бересті.

Берестяні грамоти найцінніше історичне джерело, що може розповісти фахівцеві багато чого не тільки про культуру новгородцев, але й про стан економіки, суспільства й багатьох інших сторонах життя XI-XV вв.

(Т. В. Черникова)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Берестяні грамоти (Історична довідка)

Categories: Нові твори

Links