Половці (історична довідка)

Половці (кумани, кипчаки) – народ тюркського плем’я, що ніколи становив одне ціле з печенігами й торками (коли жив у степах Середньої Азії); у паперах Петрарки зберігся словник половецької мови, з якого видно, що Мова їх – тюркський, ближче всього вартий до східно-турецького. Половці прийшли в південно-російські степи слідом за печенігами й торками й незабаром витиснули тих і інших. Із цього часу ( 2-я половина XI в.) до монголо-татарської навали вони роблять постійні напади на Русь, особливо південну – спустошують землі, грабують худобу

й майно, ведуть масу полонених, котрих або тримають у себе як рабів, або продають на невільничих ринках Криму й Центральної Азії.

Напади свої половці робили швидко й раптово; російські князі намагалися відбити в них бранців і худобу, коли вони верталися до себе в степ. Найбільше страждало від них прикордонне Переяславськое князівство, потім Поросье, Северськая, Київської, Рязанська області. Іноді Русь викуповувала в половців своїх полонених. Для оборони своїх південних границь Русь улаштовувала зміцнення й селила на пограничьях союзних і мирних тюрків, відомих під ім’ям чорних клобуків. Центром черноклобуцких

поселень було Поросье на південній границі Київського князівства. Іноді росіяни вели з половцями й наступальною війною, уживали походи в глиб Половецької землі; одним з таких походів був похід героя “Слова об Полицю Игореве”, Ігоря Святославича, в 1185 р.; але вони приносили більше слави, чим користі.

Народ половецький розпадався на кілька колін, що носила назви по іменах їхніх проводирів. Так, літопис згадує про Вобургевичах, Улашевичах, Бостеевой, Чарговой чади. Половці були прекрасними степовими наїзниками й мали свій військовий лад. Головне заняття їх було ськотарство (розведення рогатої худоби, коней, верблюдів), і тому вони переходили з одного місця на інше; важким було положення їх у суворі зими. Золото й срібло вони добували частиною грабежом, частиною торгівлею. Міст половці не будували, хоча в їхні землі згадуються Шарукань, Сугров, Чешуев і їм належав в XIII в. м. Судак. Половецькі хани вели розкішне життя, але народ жив взагалі просто й невибагливо; головною його їжею були м’ясо, молоко й просо, улюбленим напоєм – кумис.

(Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. Енциклопедичний словник)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Половці (історична довідка)

Categories: Нові твори

Links