КАЇН ТА АВЕЛЬ – БІБЛІЯ ЯК ПАМ’ЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Адам спізнав Єву, свою жінку: вона зачала й породила Каїна та й сказала: “Я придбала людину з Господньої ласки.” Потім вродила також брата його Авеля. Авель був вівчар, а Каїн порав землю. По якомусь часі Каїн приніс Господеві жертву з плодів ріллі. Та й Авель приніс жертву – з первістків свого дрібного скоту, і то з найгладкіших. І споглянув Господь на Авеля і на його жертву, на Каїна ж і на його жертву не споглянув. Розсердився Каїн вельми і похмурнів. І сказав Господь до Каїна: “Чого ти розсердився? Чому похмурнів? Коли чиниш добре, будь

погідний, а коли ні – гріх на порозі чигає: він і так оволодів тобою, але мусиш над ним панувати.” І сказав Каїн до Авеля, свого брата: “Ходімо но в поле.” І коли вони були в полі, Каїн напав на Авеля, свого брата, й убив його. Тоді Господь сказав до Каїна: “Де Авель, брат твій?” Той відповів: “Не знаю. Хіба я сторож брата мого?” А Господь промовив: “Що ти вчинив? Ось голос крови брата твого кличе до мене з землі. Тепер же проклятий ти від землі, що відкрила свої уста, щоб прийняти кров брата твого з твоєї руки. Коли оброблятимеш землю, вона вже більше не дасть тобі свого врожаю. Втікачем і волоцюгою
будеш на землі.” І сказав Каїн до Господа: “Кара гріху мого занадто велика, щоб її винести! Проганяєш оце мене сьогодні з цієї землі, й від лиця твого мушу ховатись і втікачем та волоцюгою маю бути на землі; і перший, хто мене зустріне, вб’є мене.” Тоді Господь сказав до нього: “Якщо хтось уб’є Каїна, то зазнає помсти всемеро.” Та й поклав Господь на Каїні знак, щоб не вбивав його той, хто зустріне його. І відійшов Каїн від лиця Господа й оселився в краю Нод, на схід від Едему.

(Старий Завіт, П’ятикнижжя, Книга Буття, розділ 4: 1-16)

(середньовічна мозаїка, XII століття)

Історична енциклопедія Пророк Мойсей

У Старому Заповіті з-поміж інших біблійних подій згадується переселення єврейського (або ізраїлевого) народу з рідних палестинських земель до Єгипту. Історики вважають, що це “переселення” відбулося приблизно у 1700 – 1680 роках до нашої ери. Євреї, тікаючи від жахливого голоду, оселилися в багатому Єгипті, де і прожили понад 400 років.

Однак у наступні століття ставлення до ізраїльтян у Єгипті змінилося – колись гостинна країна перетворилася для них у “дім рабства”. Єгипетський фараон, злякавшись, що чисельність євреїв стала надто великою і загрозливою для його держави, вирішив зменшити їхню кількість через виснажливу фізичну працю та вбивства.

Опинившись перед реальною небезпекою знищення, євреї почали говорити про повернення на залишену колись їхніми предками батьківщину, шлях до якої лежав через пустелю. Очолив вихід євреїв із Єгипту пророк Мойсей, його вів сам Бог Я́гве. Також своєю особливою місією Мойсей бачив повернення ізраїльтян до віри в єдиного іудейського Бога, яку вони занедбали в Єгипті, і відмову від поклоніння поганським божествам (“тесаним кумирам”).

Бог іудеїв Я́гве (або Єгова) не тільки допоміг своєму улюбленому народу позбутися рабства, а й передав йому через Мойсея Закони, серед яких були і такі Заповіді Божі:


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

КАЇН ТА АВЕЛЬ – БІБЛІЯ ЯК ПАМ’ЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ