Герой повісті-казки Д. Родари “Пригоди Чиполлино”

Образ Чиполлино у великому ступені новий варіант Пиноккио, прославленого героя К. Коллоди. Він такий же безпосередній, зворушливий, добродушний, непосидючий, але при цьому зовсім не примхливий, нітрохи не свавільний і набагато менш довірливий. Він ніколи нікого не обманює, твердо тримає своє слово й завжди виступає захисником слабких

Чиполлино виглядає майже зовсім так, як і все хлопчиська. Тільки голова в нього має форму цибулинки із пророслими зеленими стрілками замість волось. Смотрится це досить симпатично, але погано доводиться тим, хто хоче потаскати Чиполлино за його зелененький чуб. З їхніх очей відразу починають бігти потоки сліз. Сам же Чиполлино заплакав за час дії повести тільки один раз: коли солдати Лимончики заарештували тата Чиполлоне. “Назад, дурна!” – наказав Ч. сльозі, і та вже більше ніколи не показувалася

Ч. не побоявся грізного кавалера Помідора й сміло заступився за скривдженого їм кума Гарбуз; він спритно приспав пса Мастино, щоб кум Гарбуз міг забрати свій будиночок. Ч. відважний і вміє здобувати друзів. Злісному Помідору вдається засадити маляти у в’язницю, але завдяки своєму вмінню дружити Ч. не тільки сам вибирається на волю, але й рятує безвинно нудяться там, у тому числі й свого батька

Грозний кавалер Помідор програв маленькому сміливцеві, завдяки якому графині Вишні втекли зі свого палацу, барон Апельсин пішов “на вокзал тягати валізи”, а замок графинь перетворився в Палац дітей

Образ Ч., незважаючи на видиму казковість, дуже правдивий. Всі вчинки й реакції героя психологічно достовірні. Перед нами живий хлопчик із простої сім’ї, наділений найкращими з людських якостей. Але одночасно це символ^-символ-спосіб-символ хлоп’ячої відваги, дитячої дружби й відданості

Літ.: Брандис Е. Від Эзопа до Джанни Родари. М., 1965.

Герой повісті-казки Д. Родари “Пригоди Чиполлино”