Звуки старовинного романсу (за повістю Олександра Пушкіна “Заметіль”)
Повість О. С. Пушкіна “Заметіль” входить до складу циклу “повістей Бєлкіна”, написаного під час розквіту творчості цього видатного російського письменника – у знамениту Болдінську осінь.
О. С. Пушкін відомий усьому світу насамперед як поет. “Заметіль” та інші повісті циклу доводять, що він водночас є і талановитим прозаїком, але не дивно, що у його прозі відчувається багато від поезії. Можна ще сказати – від пісні. Взагалі на слова його віршів написано багато романсів та пісень.
У повісті “Заметіль” з самого
Сюжет “Заметілі” також має багато спільного зі старовинними романсами, у яких часто згадувалося і нерівне кохання, і примхи долі
Й навіть просто заметіль, як така.
Дочка дрібного поміщика, Марія Гаврилівна, закохалася у звичайного прапорщика і змовилася з ним утекти та обвінчатися потай від батьків. Через заметіль, що почалася, та хвилювання вона знепритомн іла – її обвінчали помилково з іншою
Отже, і настрій повісті, і сюжет, і навіть романтичність історії, що сталася з героями твору, споріднює з романсами пушкінську “Заметіль”.
Коли цю повість читаєш, може здатися, що за рядками її сторінок звучить чарівна музика – звуки старовинного романсу.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)