Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Зустріч з Яремою, або Як написати твір за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”

Зустріч з Яремою, або Як написати твір за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”

Уявіть собі далекі часи – XVІІ і XVІІІ століття, коли українські повстанці та гайдамаки воювали проти польської шляхти, яка поневолила українські землі. Найвищим проявом гайдамацького руху було повстання 1768 року, відоме під назвою “Коліївщина”, події якої й лягли в основу поеми “Гайдамаки”. Гайдамаччина була відповіддю на нелюдські жорстокості конфедератів (конфедерація – військово-політичне об’єднання, яке ставило перед собою мету збереження необмежених прав і привілеїв польської шляхти і католицької церкви). На чолі

повстанських загонів гайдамаків стає Максим Залізняк. Він не був зроблений із заліза, як Залізний Дереворуб. Він звичайна людина, причому реальна, бо є відомості, що походив він із села Медведівки, був на Запоріжжі, в Очакові, наймитував. Другий керівник повстання, теж зображений у поемі, – Іван Гонта, родом із села Розсішок, що належало польським магнатам Потоцьким. Гонта був надвірним козаком, а потім сотником надвірних козаків – озброєних воїнів, що служили в маєтках польської шляхти.

Повстання розпочалося в районі Мотронинсько-го монастиря (біля Черкас) у травні. Загони Залізняка вирушили на Умань.

На бік повстання перейшов загін надвірних козаків на чолі з Гонтою, який був посланий для придушення повстання. Гайдамаки захопили Умань. Боротьба охопила велику територію України: майже всю Київщину, Поділля, Волинь, Галичину, Прикарпаття. Панівні кола Польщі, які не могли самі розправитися з повстанням, звернулися до уряду Росії з проханням допомогти в придушенні його. Під час зустрічі з командуванням царських військ Залізняк і Гонта по-зрадницькому були схоплені, а їхні загони роззброєні. Не вийшло з них “універсальних солдатів”! Залізняка, що був російським підданим, покарано батогами і заслано на вічну каторгу в Нерчинськ. В дорозі він утік, але втікача спіймали і знову відправили в Нерчинськ. Не дійшовши до місця заслання, Залізняк знову втік. І знову його спіймали і нібито кинули до в’язниці в Москві, звідки знову він був відправлений в Нерчинськ. Є припущення, що Залізняк й звідти втік і брав участь у селянській війні, яку очолив Омелян Пугачов. Справжній невловимий месник! Гонта як польський підданий був переданий польській шляхті. Його люто катували, а потім в селі Сербах (на Поділлі) стратили.

Але повернемося до поеми. Події в ній розгортаються двома сюжетними лініями. Основна – широке зображення гайдамацького повстання. Друга – взаємини Яреми і Оксани. Поема складається із вступу, одинадцяти розділів і епілогу. У вступі поет висловлює свої погляди на життя, на мистецтво, заявляє про те, що героєм його поеми буде повсталий народ та його представник – наймит Ярема “у постолах”. Епілог є завершенням першої сюжетної лінії. У ньому говориться про поразку гайдамаків та про їх нескореність. Величний голос Кобзаря йде в основному за народними переказами та піснями. Кобзар Волох порівнює Залізняка із сизим орлом, що літає попід небесами; називає прославленого ватажка батьком, а повстанців – його синами. Своїм керівником гайдамаки визнають тільки Залізняка. Максим завжди на чолі повстанців, які вірять йому: “Йде Залізняк Чорним шляхом, за ним гайдамаки”. Залізняк походив із бідних – це теж не залишилося поза увагою поета. Устами кобзаря він говорить про ватажка: Нема в його ні оселі, Ні саду, ні ставу – Максим відважний. Він завжди йде попереду, перебуває в самій гущині бою, власним прикладом запалює повстанців на подвиги. Вперше бачимо Залізняка в Черкасах, коли він закликає гайдамаків до бою, до помсти. Поет розповідає про його героїчні вчинки в Лисянці. Залізняк пройнятий глибокою ненавистю до ворога і разом з гайдамаками розправляється із шляхтою.

Залізняк – досвічений, вдумливий і вимогливий ватажок. Його вдача відзначається розумом, витримкою, спокоєм у найскладніших обставинах. Під час бою “їде собі, люльку курить, нікому ні слова”. І водночас для ватажка властиві відчайдушні бойові вчинки і молодечий запал. Він “і воює і гарцює з усієї сили”. Чимось він нагадує Уокера – техаського рейнджера, вам не здається? Залізняк чуйно ставиться до повстанців, до Яреми, якого зустрів у бою, до хлопчика, що розповів, як карали шляхту в їхньому селі. За ці добрі вісті він дає останньому червінця. Ватажок розуміє настрої повстанців, відчуває їхні потреби, турбується про них. Коли гайдамаки потомилися, пропонує відпочити:

Зустріч з Яремою

Ø “У ліс, хлопці! Вже світає, І коні пристали: Попасемо”.

В епізоді йдеться про те, як, довідавшись, що немає вже Гонти, “Залізняк заплакав вперше зразу; сльози не втер, умер неборака”. На чужомі полі, в чужу землю поховали його гайдамаки. Востаннє в поемі звучать слова про ватажка:

Сумно-сумно гайдамаки Залізную силу Поховали; насипали Високу могилу.

Ще один з ватажків – Гонта. Разом із Залізняком він закликає гайдамаків бити ворога. Щоб зрозуміти найповніше цей образ, прочитайте розділ поеми “Гонта в Умані”. Надзвичайно напруженою є сцена вбивства Гон-тою своїх дітей. У розпалі бою до Гонти привозять двох його синів, що виховувалися в єзуїтів, а з ними разом і ксьондза. Прагнучи посіяти сварки між повстанцями, похитнути довір’я гайдамаків до свого ватажка, ксьондз звертається до Гонти:

“Гонто, Гонто! Оце твої діти. Ти нас ріжеш, – заріж і їх: Вони католики. Чого ж ти став? Чом не ріжеш?..”

У трагічному становищі в душі Гонти борються два почуття: відданості присязі і любові до своїх дітей. Переважає вірність присязі, народові. Гонта піднімає руку на своїх дітей. В останню хвилину перед стратою він із глибоким болем у душі звертається до своїх синів:

Ø “Горе мені з вами! Поцілуйте мене, діти, Бо не я вбиваю, А присяга”.

Зворушливо передано картини похорону Гонтою своїх дітей і його вислів, що його сини загинули за Україну і він за неї загине. Повернувшись до повстанців, Гонта ще з більшим завзяттям карає ворогів. Карає за Україну, за дітей, за своє горе. Ось що можна написати про образи ватажків. Але, звичайно, не переписати. У вас повинні з’явитися власні думки, які, може, будуть зовсім не такими. Що можна написати у вступі? Якщо у вас ліричний настрій, можетг – написати, які думки викликає поема, що вам подобається і т. д. Якщо не дуже ліричний, тобто зовсім не ліричний, напишіть, про що цей твір, і що в ньому Шевченко зобразив не лише масові сцени, а й гайдамацьких ватажків. У висновку можете написати про значення цих образів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образи Гонти та Залізняка за поемою “Гайдамаки” І. Максим Залізняк – історична особа. 1. Походження Максима. (Походив із бідної родини. Не було в нього ні оселі, ні саду, ні ставу, як співається в народній пісні.) 2. Велика довіра до нього повстанців. (Залізняк продовжує справу Богдана Хмельницького. Ставши на чолі гайдамаків, Максим Залізняк думає про долю народу. Він...
  2. Гайдамаччина – потяг до волі (За поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”) Поема “Гайдамаки” вважається найбільш визначним твором у ранній творчості Кобзаря. Цей твір великий за обсягом і ще більший за змістом. Справжнім героєм поеми є український народ, і тому “Гайдамаки” справляють на читача таке виключне враження. У кінці XVIII століття на Правобережній Україні спа­лахнуло селянське повстання, яке одержало назву Коліїв­щини. Широкі...
  3. “Звеличення подвигу гайдамаків за однойменною поемою Т. Шевченка “Гайдамаки” Дуже часто протягом української історії у наших предків виникала необхідність доводити власні права на землю, на самостійне управління на засадах чесності, справедливості по відношенню до українського народу. Далеко не всі з тих, хто перебував під гнітом загарбників нашої землі, дійсно були здатні ефективно боротися з окупантами і загарбниками, а тому...
  4. Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” Отаке-то було лихо, По всій Україні! Гірше пекла… А за віщо, За що люде гинуть? Того ж батька, такі ж діти, – Жити б та брататься. Ні, не вміли, не хотіли… Т. Шевченко Кожна епоха творила свій образ Т. Г. Шевченка. І хотіла його словами говорити від імені народу про...
  5. “Образ Івана Гонти та Максима Залізняка” за поемою Т. Шевченко “Гайдамаки” Поема “Гайдамаки” Т. Г Шевченка змальовує події селянського повстання, яке відбулося на українських землях у 1678 році. Це повстання більше відоме в історії України як Коліївщина, а приводом для нього стали жорстокі знущання конфедератів над населенням Правобережної України. Повстання почалося неподалік від міста Чигирина, але воно дуже швидко поширилося на...
  6. Відображення в поемі “Гайдамаки” трагічних подій 1768 року Криваве народне повстання 1768 року, що звалося Коліївщиною, зріло ще з тих часів, коли цариця Катерина ІІ завершила поневолення України і знищила Запорозьку Січ. Поки трималась козаччина на Лівобережжі, в Гетьманщині та на Запорожжі, то й на Правобережжі українці протистояли Польщі. Але зі скасуванням Січі польські магнати утвердили свої права...
  7. “Сини мої, гайдамаки…” (Відображення повстання 1768 р. у поемі Т. Шевченка “Гайдамаки”) Т. ШЕВЧЕНКО УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ Т. ШЕВЧЕНКО “Сини мої, гайдамаки…” (Відображення повстання 1768 р. у поемі Т. Шевченка “Гайдамаки”) Події 1768 року знайшли палкий відгук у серці Кобзаря. Сміливі гайдамаки, їхнє жадання волі і палка любов до поневоленої бідноти – все цебуло близьким Шевченкові, саме тому в його поетичній душі...
  8. Героїчний характер образів поеми Тараса Шевченка “Гайдамаки” Найбільшим і найвизначнішим твором у ранній творчості Тараса Шевченка є історична поема “Гайдамаки”. її історична основа – селянське повстання на Правобережній Україні 1768 року – Коліївщина, одне з найбільших повстань українського народу проти польсько-шляхетського гноблення. Головний герой твору – повсталий народ. “Гайдамаки” – поема полум’яного, грізного народного гніву, породженого соціальною...
  9. Поема “Гайдамаки” Т. Г. Шевченка У творчості Т. Г. Шевченка поема “Гайдамаки” посідає особливе місце. Цей твір, найбільший за обсягом із усього “Кобзаря”, відрізняється не тільки високою літературною майстерністю, але й доскональною вірністю історичних фактів, глибоким вивченням перебігу подій, про які розповідається в поемі. Т. Г. Шевченко взяв за основу сюжету “Гайдамаків” один з епізодів...
  10. Роздуми після прочитання поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” Тарас Шевченко створив прекрасний твір, присвячений історичній тематиці, а саме – темі гайдамацького повстання 1768 року. Так давно були ці події, але і зараз навколо них точаться дискусії науковців та звичайних громадян, які цікавляться історією України. Відомо, що гайдамаки діяли жорстоко. Чи мали вони на це право? їх називають і...
  11. Героїчна боротьба селянства проти поневолювачів (за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”) Для мене Шевченко – це символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини і священної ненависті до її ворогів. У цьому ще раз переконуєшся, коли читаєш його невмирущу поему “Гайдамаки”. Свій твір поет назвав бунтарським іменем гайдамаків. Так називались учасники повстання 1768 року на Правобережній Україні, відоме під назвою...
  12. ТЕМА ІСТОРИЧНОГО МИНУЛОГО У ПОЕМІ Т. ШЕВЧЕНКА “ГАЙДАМАКИ” Творчість Т. Г. Шевченка (1814-1861) – перлина української літератури, гордість української нації. Від козачка у пана Енгельгардта до учня Петербурзької Академії мистецтв, від неграмотного кріпака до автора знаменитого “Кобзаря” пройшов шлях цей самобутній поет, художник. Через усі його твори проходить мотив волі, протесту проти насильства, кріпосного рабства, мотив національної гідності....
  13. Складність історичної долі українського народу, боротьба за визволення (поема “Гайдамаки”) У ранній період творчості поета важливе місце посідає тема історичного минулого України. Шевченко вибирає в минулому ті події, які могли б пробудити приспану національну свідомість сучасників, нагадати їм про славні традиції предків. Цій темі присвячені поеми “Гайдамаки”, “Гамалія”, “Тарасова ніч” та інші твори. Особливо цікавила Тараса Шевченка Гайдамаччина. Він виріс...
  14. Трагічні події в Україні 1768 року та їх відображення в поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” Складна і трагічна доля українського народу. Багато нещасть випало йому, та ніколи українці не втрачали надії па свободу й незалежність своєї країни. У XVIII столітті в Україні ширився гайдамацький рух. Українці воювали з польською шляхтою за соціальну й національну незалежність Правобережної України. Виступали вони і проти релігійного гніту. Найвищим проявом...
  15. “Сучасні уроки. Поема Т. Шевченко “Гайдамаки” Поряд з багатьма не менш цінними творами Т. Г. Шевченко створив прекрасний твір, який присвятив історичній тематиці, а саме темі повстання гайдамаків, які відбулося у 1768 році. Майже три століття минуло після цих подій, але навколо них і зараз точаться дискусії пересічних громадян і науковців, яких цікавить історія України. Відомо,...
  16. Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Т. Г. Шевченко “Гайдамаки” Отаке то було лихо, По всій Україні! Гірше пекла… А за віщо. За що люде гинуть? Того ж батька, такі ж діти, Жити та брататись. Ні, не вміли, не хотіли Кожна епоха творила свій образ Т. Г. Шевченка. І хотіла його словами говорити від імені народу про себе. Феномен Шевченка...
  17. “Сини мої, гайдамаки…” (бачення молодим Шевченком трагічних подій в Україні 1768 року) Т. Г. Шевченко був гнівним голосом українського поневоленого народу, в пам’яті якого дотлівали останні задимлені головешки з гайдамацьких пожеж, а бурхлива епоха щемливим болем одлунювала в розлогих душах сліпих бандуристів – Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. У 1768 році селянське повстання охопило всю Правобережну Україну. Коліївщина (коліями називали...
  18. Ярема – типовий представник повсталого народу (за поемою Тараса Шевченко “Гайдамаки”) Над поемою “Гайдамаки” Т. Шевченко працював з 1839 до 1841 року у вільний час від занять в Академії мистецтв. Поема вийшла друком 1842 року власним коштом автора. Ця поема стала подією не лише в українській, а й в усій європейській літературі. Головне джерело поеми – народні перекази і пісні. Є...
  19. Образи ватажків гайдамацького руху в поемі “Гайдамаки” Кожна епоха творила свій образ Т. Г. Шевченка. І хотіла його словами говорити від імені народу про себе. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, нами світосприймання, наше минуле, нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Отже, Шевченко – у нас більше, ніж великий...
  20. Аналіз історичної поеми “Гайдамаки” Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” – вершина ранньої творчості Т. Г. Шевченка. Ця поема знаменує перехідний період у творчості Кобзаря: від маленьких ліричних творів до великого ліро-епічного полотна, у якому поет по-новому осмислює дійсність. Історичною основою поеми є події народного повстання, спричинені жахливими соціальними та національно-релігійними умот вами. Польські поміщики ставились до кріпаків як...
Зустріч з Яремою, або Як написати твір за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”
«
»