Зорові та слухові художні образи в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД
З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ
М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД
Зорові та слухові художні образи в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”
У повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною” письменник створює зорові образи, використовуючи багату кольорову гаму. Для опису мороку, осінньої ночі, вод Дунаю письменник бере чорний колір: “Була темна осіння ніч. Густа мряка чорним запиналом єднала з небом спалену сонцем полонину”. Туман, осінні хмари, мряка постає у сірій гамі. Навіть Дніпр “сіріє”: “У долині, на виднокрузі, сіріло
Кожен колір – символічний. Чорний та сірий символізують сум, передчуття смерті, загибель мрії головних героїв. Навіть жовтий виступає кольором смерті: “Жовте, каламутне світло” востаннє бачить Соломія перед смертю.
Зорові образи інколи підсилюються за допомогою гіперболи: “Вогняне море котилось за ними невпинними, непереможними, веселими хвилями, золотом розсипалось по плавнях, жерло очерет, випивало воду, підпалювало небо”.
Уповісті багато звукових
Використано в описі сцени пожежі і асонанс на голосний “у”: “лускіт сухого комишу, невиразне гудіння”.
Зорові образи набувають значення образів-символів. Образ туману символізує марність поривань головних героїв, провіщує невдачу в майбутньому. Вітер має подвійне символічне значення: по-перше, це вітер, що розвіяв людські долі, навіки розлучивши головних героїв із рідним краєм; по-друге, це незнищенний вітер життя, що продовжується, незважаючи ні на що: “Він несе в собі весь гомін землі, від тихого бриніння мушки до гуркоту грому, від скритого зітхання серця до крику смертельної розпуки”.
Зорові образи пітьми, мороку і комишу набувають символічного значення ворогів: “А ся пітьма, сей чорний клятий морок. Він оточив її з усіх сторін, слався перед очима, висів над головою, заповзав їй під шкіру, виповняв її всю та гнітив серце”.
Комиш “…дратував її… Соломія накинулась на нього і почала трощити зі злості з озвірінням, як свого ворога. Вона рвала його, ламала, крутила і била ногами, а він згинався, упирався, зчіплювався вгорі китицями, ранив їй руки, і тільки корінням тремтів, немов од окритого реготу”.
Отже, зорові та слухові образи не лише допомагають розкрити ідейний зміст повісті, а й створюють певний настрій, допомагають зрозуміти почуття героїв. Таким чином, майстерне володіння багатством рідної мови допомагає письменнику донести свої думки до читача.