Зорові та слухові художні образи в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД

З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ

М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД

Зорові та слухові художні образи в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”

У повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною” письменник створює зорові образи, використовуючи багату кольорову гаму. Для опису мороку, осінньої ночі, вод Дунаю письменник бере чорний колір: “Була темна осіння ніч. Густа мряка чорним запиналом єднала з небом спалену сонцем полонину”. Туман, осінні хмари, мряка постає у сірій гамі. Навіть Дніпр “сіріє”: “У долині, на виднокрузі, сіріло

щось широкою смугою і розпливалось у пітьмі. То був Дунай”. Яскраві червоний, багряний, жовтий кольори використано для опису пожеж.

Кожен колір – символічний. Чорний та сірий символізують сум, передчуття смерті, загибель мрії головних героїв. Навіть жовтий виступає кольором смерті: “Жовте, каламутне світло” востаннє бачить Соломія перед смертю.

Зорові образи інколи підсилюються за допомогою гіперболи: “Вогняне море котилось за ними невпинними, непереможними, веселими хвилями, золотом розсипалось по плавнях, жерло очерет, випивало воду, підпалювало небо”.

Уповісті багато звукових

образів, які письменник створює за допомогою алітерації. Страшний і ворожий образ комишу відтворено за допомогою алітераціїзвуки “ш” і “с”). Алітерацією звука “р”, “в” та “ж” передається тривога у сцені пожежі: “…розбурхане море вогню кипіло, ревло, бризкало вогняною піною, раз червоною, як грань, раз білою, як світло блискавки…”. До почуттів, створених алітерацією, додається враження від образу-метафори, який також створює певний звук: “звір-велет трощить щось, жвакає і важко сопить”.

Використано в описі сцени пожежі і асонанс на голосний “у”: “лускіт сухого комишу, невиразне гудіння”.

Зорові образи набувають значення образів-символів. Образ туману символізує марність поривань головних героїв, провіщує невдачу в майбутньому. Вітер має подвійне символічне значення: по-перше, це вітер, що розвіяв людські долі, навіки розлучивши головних героїв із рідним краєм; по-друге, це незнищенний вітер життя, що продовжується, незважаючи ні на що: “Він несе в собі весь гомін землі, від тихого бриніння мушки до гуркоту грому, від скритого зітхання серця до крику смертельної розпуки”.

Зорові образи пітьми, мороку і комишу набувають символічного значення ворогів: “А ся пітьма, сей чорний клятий морок. Він оточив її з усіх сторін, слався перед очима, висів над головою, заповзав їй під шкіру, виповняв її всю та гнітив серце”.

Комиш “…дратував її… Соломія накинулась на нього і почала трощити зі злості з озвірінням, як свого ворога. Вона рвала його, ламала, крутила і била ногами, а він згинався, упирався, зчіплювався вгорі китицями, ранив їй руки, і тільки корінням тремтів, немов од окритого реготу”.

Отже, зорові та слухові образи не лише допомагають розкрити ідейний зміст повісті, а й створюють певний настрій, допомагають зрозуміти почуття героїв. Таким чином, майстерне володіння багатством рідної мови допомагає письменнику донести свої думки до читача.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Зорові та слухові художні образи в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД