Образ романтичної й мужньої жінки в оповіданні М. Коцюбинського “Дорогою ціною”

Вона така добра, так кохала його, вона пішла за ним у далеку дорогу, не пожалувала кіс своїх заради нього; вона доглядала його, як рідна мати, була вірна, як товариш. Оповідання ” Дорогою ціною “, на думку відомого шведського історика літератури А. Енсена, є класичним твором, перлиною української белетристики. Письменник М. Коцюбинський, великий майстер художнього слова, глибоко проникає в душу українського народу, добре знає його спосіб життя, як художник бачить красу природи й використовує пейзажі як засоби характеристики головних героїв.

Читаючи оповідання, ми переконуємося в тому, що кожен герой – це неповторна, унікальна особистість з притаманною лише їй зовнішністю, ставленням до людей, поведінкою, вдачею. Особливе враження справляє образ Соломії.

Соломія – мужня, вольова й ніжна жінка. Вона щиро кохає Остапа і є його вірною подругою, заради коханого “не пожалувала кіс своїх”, “вбралась у чоловічі штани та ладна була мандрувати” хоч на край світу. її мужність і воля набувають величезного вияву, коли разом з Остапом вона перебуває у плавнях. Незвичайну енергію виявляє жінка, коли перев’язує рану Остапові, волочить його з плавнів,

дбає про його одужання. Пейзажні картини, використані автором, розкривають складність і трудність обставин, у яких доводилося Соломії боротися за життя Остапа, а відтак – за волю. Вольовий характер сильної жінки, коли вона відчула, що може не знайти тяжко пораненого Остапа, передається простими реченнями (або складносурядними) з багатьма дієсловами: ” Соломія знесилилась і впала. їй стало душно. Піт краплями стікав по виду, груди важко дихали і очі блищали, як у звіра, що попався у лабети”. У малюнках природи письменник здебільшого використовує чорні й червоні барви: чорні – при зображенні мороку, осінньої ночі, червоні – в картинах пожежі. Обидва кольори співзвучні переживанням Соломії. “Та ще коли б вона (Соломія) хоч могла бачити його рану, обличчя – їй, здається, не так би важко було. А то ся пітьма, сей чорний, клятий морок. Він оточав її з усіх сторін, слався перед очима, висів над головою, заповзав під шкіру, виповняв її всю та гнітив очі…”.

У всіх своїх вчинках Соломія діє свідомо, розсудливо. В боротьбі за волю вона поборює найтяжчі злигодні. Нею керує жадоба до життя без пана й економа. Заради врятування Остапа відважна, наполеглива жінка йде на самопожертву – вона гине в дунайських хвилях. Нерівну, але відважну боротьбу Соломії з стихією води, її жагу до життя письменник передає короткими уривчастими реченнями: “…Усі сили добути… усю теплу кров, …усю волю… Ось ближче до берега… Ось берег видно… а там гарно, там^сонце сяє, там небо, там небо синє, там радість, життя…”

Після прочитання оповідання уже впродовж двох місяців я перебуваю в стані збудження. Визнаю, що це мій улюблений Твір, а образи сильних людей – Остапа та Соломії – залишаться зі мною на все життя. Погоджуюся з думкою письменниці Наталі Кобринської, що Соломія – “то джерело під час спеки, то завдаток типу жінок, що вміють боронити себе”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Образ романтичної й мужньої жінки в оповіданні М. Коцюбинського “Дорогою ціною”

Categories: Нові твори

Links