Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ ЗОБРАЖЕННЯ “НОВИХ ЛЮДЕЙ” У ТВОРАХ ТУРГЕНЄВА Й ЧЕРНИШЕВСЬКОГО

ЗОБРАЖЕННЯ “НОВИХ ЛЮДЕЙ” У ТВОРАХ ТУРГЕНЄВА Й ЧЕРНИШЕВСЬКОГО

Кірсанов з 12 років допомагав батькові в переписуванні паперів, з IV класу гімназії теж давав уже уроки. Обоє грудьми, без зв’язків, без знайомств пролагали собі дорогу”. Тургенєв нічого не розповідає про студентські роки Базарова, але “…треба думати, писав Герцен, що те було життя бідна, трудова, важка… Євгеній Васильович містив себе…

Власними працями, перебивався копійчаними уроками й у той же час знаходив можливість готовити себе до майбутньої діяльності”. Базарову й “новим людям” властив прагнення до утворення,

до вивчення природних наук. У романі “Що робити?

” не тільки Лопухів і Кірсанов займаються медициною, але й Віра Павлівна. Базарів також приділяє багато часу природничим наукам. Він годинниками просиджує за своїм мікроскопом, ставить досвіди. Аркадій говорить про Базарове: “Головний предмет його природничі науки”.

Базарів заперечує красу природи, мистецтво, любов. Він говорить Аркадію: ” Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник”. “Нові люди”, на відміну від Базарова, почували красу природи, визнавали існування любові. Багато поглядів Базарова, внаслідок їхньої примітивності,

були начисто розбиті самим життям

Так, після знайомства з Одинцовій у ньому пробуджується теперішнє поетичне почуття. Але навіть любов до Одинцової не змогла змусити Базарова відмовитися від своїх поглядів. Для нього переконання важливіше, ніж любов. Таке відношення до любові зближає Базарова з Рахметовым, що приносить любов у жертву своїй справі

Рахметов людина розумний, утворений, що володіє залізною волею. На відміну від Базарова й “нових людей”, він був із прізвища, відомої з XIII століття, тобто однієї з найдавніших не тільки в нас, айв цілій Європі. Але, незважаючи на своє походження, Рахметов був набагато ближче до народу, чим Базарів. Рахметов багато подорожував по Росії, знайомився з життям народу, навіть працював разом з бурлаками, які за витривалість і силу прозвали його Никитушкой Ломовим. Про Базарова ж селяни говорили: “Відомо, пан: хіба він що розуміє?

” Базарів, так само як Рахметов, розумів необхідність перетворень у житті суспільства й виступав за революційний шлях. “Ми битися хочемо”, говорить він Аркадію. Однак програми перетворень у Базарова не було. Він виявився просто нігілістом. Базарів уважає, що його місія складається тільки в тім, щоб “місце розчистити”.

Рахметов і “нові люди” знали, за що вони борються, уявляли собі основні риси суспільства майбутнього. “Нові люди” навіть прагнули перенести деякі з них у сьогодення. Такі були їхні сімейні відносини й пристрій майстерень Вірою Павлівною. Відсутність остаточної мети в Базарова зробило догматичними його судження. Він практично ніколи не відстоював своєї точки зору, не намагався довести правильність своїх висновків

Своє твердження він уважав незаперечною істиною, і лише саме життя могло змусити Базарова засумніватися в цьому. Наприклад, твердження Базарова: “Ми діємо в силу того, що ми визнаємо корисним” виглядає трохи догматично. В “нових людей” воно висувається як теорія розумного егоїзму, що Лопухів викладає Вірі Павлівні: “…людина діє по необхідності, його дії визначаються впливами, під якими відбуваються (…

) впливу беруть гору над іншими, коли вчинок має життєву важливість, ці спонукання називаються висновками, гра їх у людині міркуванням вигід… тому людина завжди діє за розрахунками вигід”. Відсутність остаточної мети в Базарова, життєва неспроможність його поглядів позбавляли його майбутнього. Це автор підкреслює за допомогою художніх засобів

Так, Базарів самотній, у нього немає друзів, які повністю розділяли б його погляди. Безглузда смерть героя також не випливає з логіки роману. Герцен писав, що Тургенєв не знав, що робити з Базаровым, і вморив його “тифусом”.

Чернишевський же, на відміну від Тургенєва, зображує людей, за яких Майбутнє. Він пише, що число “нових людей” постійно росте й що їхня діяльність уже приносить певні результати. Така різниця в зображенні героїв і їхніх поглядів пояснюється тим, що Тургенєв відбив у своєму романі початковий період різночинно-демократичного руху. Базарову не призначена перемога, тому що він коштує ще напередодні майбутнього, і цим Тургенєв пояснює причину його загибелі. Чернишевський описує рух шістдесятих років, він малює образи “нових людей” з беззастережним співчуттям, без тих внутрішніх протиріч, які були характерні для відношення до “нігілізму” автора “Батьків і дітей”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образи різночинців у романі И. С. Тургенєва “Батьки й Діти” і в романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” И. С. Тургенєв і Н. Г. Чернишевський письменники другої половини XIX століття. Обоє автора займалися обществен-але-політичною діяльністю, були співробітниками журналів “Сучасник” і “Вітчизняні записки”. Н. Г. Чернишевський був ідейним вождем, листи-кому кріпосного права. У своїх добутках писате-чи виступили за звільнення народу Головним героя-мі цих двох романів є Е. Базарів і...
  2. ЕПОХА ЦАРЮВАННЯ ОЛЕКСАНДРА II І ПОЯВА “НОВИХ ЛЮДЕЙ”, ОПИСАНИХ У РОМАНІ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО Наприкінці царювання Миколи I країна буквально задихалася в лещатах поліцейського режиму: у всіх російських університетах були закриті кафедри філософії, і навіть спроби перекладу на живу російську мову книг Священного писання сприймалися як зухвалий виклик підвалинам суспільства. Протоієрей Г. П. Павский, що викладав у Петербурзькій духовній академії, був засуджений церковним судом...
  3. Чим близькі мені моральні ідеали “Нових людей” (по романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?”) Нам близький і дорогий великий російський мислитель і борець за волю народу Микола Гаврилович Чернишевський. Своєї полум’яної, різнобічної теоретической і політичною боротьбою із силами реакції Чернишевський покизал приклад безстрашності, стійкості, патриотизма й революційної последовательности в досягненні поставленої мети. Роман Чернишевського “Що делать?” запам’ятав у своїх идейно-смислових проблемах, жанровій складності й...
  4. Віра Павлівна – героїня твору Н. Г. Чернишевського “Що робити? З розповідей про нових людей “ Книга будується як розповідь про її життя та духовному розвитку; з її долею з’єднуються чи перетинаються долі інших героїв. Відчуваючи відразу до атмосфері брехні і насильства, що панує в сім’ї, чинячи опір спробам матері видати її заміж за “поганого” молоду людину Сто-решнікова, В. П. одружується (спочатку фіктивний) зі студентом-медиком Лопухово,...
  5. Базарів і герої Чернишевського Романи “Батьки й діти” Тургенєва й “Що робити?” Чернишевського були написані майже в один час. “Батьки й діти” в 1861 році, а “Що робити?” в 1862 році. Ця епоха підйому разночинского руху, період дії 60-е роки XIX століття, після поразки в Кримській війні й миколаївських репресіях, були для Росії кризовими...
  6. Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої...
  7. Багатство розумового життя “нових людей” Достоїнства й недоліки цього роману належать йому одному, на всі інші російські романи він схожий тільки внешнею своєї формою: він схожий на них тим, що сюжет його дуже простий і що в ньому мало діючих осіб. Роман “Що робити” не належить до числа сирих продуктів нашого розумового життя Він створений...
  8. Твір по романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” відбив суспільну атмосферу, що зложилася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася разночинная інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було настроєно надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х...
  9. Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману...
  10. ЧИМ БЛИЗЬКІ МЕНІ МОРАЛЬНІ ІДЕАЛИ “НОВИХ ЛЮДЕЙ” Нам близький і дорогий великий російський мислитель і борець за волю народу Микола Гаврилович Чернишевський. Своєю полум’яною, різнобічною теоретичною й політичною боротьбою із силами реакції Чернишевський показав приклад безстрашності, стійкості, патріотизму й революційної послідовності в досягненні поставленої мети. Роман Чернишевського “Що робити?” запам’ятав у своїх ідейно-значеннєвих проблемах, жанровій складності й...
  11. Образ Євгенія Базарова в романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти” Головною проблемою в романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти” є конфлікт двох поколінь, старим, представленим ліберальним і консервативним дворянами, і новими, представленими різночинцями-демократами. До представників старого ставиться сім’я Кірсанових, а нового Базарів. Самим затятим прихильником консервативних поглядів є Павло Петрович Кірсанов, людина, що давно відстала від часу й, що...
  12. “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор...
  13. Коротка характеристика добутку Батьки й діти Тургенєва І. С Роман І. С. Тургенєва був написаний в 1861 р., а дія в ньому відбувається із травня 1859 по зиму 1860 р. Саме в цей час стає найбільш очевидна криза кріпосницької системи, загострюється суперечка між революціонерами-демократами й лібералами про шляхи порятунку Росії, формується новий тип передового суспільного діяча-різночинця, що “битися хоче”....
  14. Образ Базарова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва відбив боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60 – м років XІX століття. Письменник передав у романі типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем, зокрема питання про характере й ролі “нової людини”, деятеля в період революційної ситуації в Європі 60-х років. Виразником...
  15. Зображення селянського життя в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва В 1852 році “Записки мисливця” И. С. Тургенєва выш-чи окремим виданням і відразу ж звернули на себе увага. Як точно помітив Л. Н. Толстой, істотне зна-чение й достоїнство “Записок мисливця” насамперед у тім, що Тургенєв “зумів в епоху кріпосництва ос-ветить селянське життя й оттенить її поетичні сторони”, у тім, що...
  16. ПОВІСТЬ И. С. ТУРГЕНЄВА “АСЯ” І СТАТТЯ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО “РОСІЙСЬКА ЛЮДИНА НА RENDEZ-VOUS” Коли я перевернула останню сторінку повести И. С. Тургенєва “Ася”, у мене з’явилося відчуття, що я тільки що прочитала вірш або почула ніжну мелодію. Усе були так красиво: кам’яні стіни древнього міста, срібний нічний Рейн… Взагалі-Те нема рації перекази-вать своїми словами тургеневские пейзажі. Для мене “Ася” це “тонкий захід смоли...
  17. ОБРАЗ РАХМЕТОВА В РОМАНІ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО “ЩО РОБИТИ?” Центральним у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” є образ Рахметова – “особливої людини”, “вищої натури”. У його образі злилися кращі риси передових людей епохи Чернишевського. Аристократ по походженню, він стає демократом по поглядах на життя й образу поводження. Рахметов – професійний революціонер, революційний вождь. Це “лицар без страху й...
  18. Твір по роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки і діти” відобразив суспільну атмосферу, що склалася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася різночинська інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було налаштовано надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х...
  19. Зображення селян у збірці Івана Тургенєва “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс: гнівний осуд з боку прибічників кріпосництва і схвалення передовими колами російської інтелігенції. О. Герцен з приводу книги писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось...
  20. Стихійна сила любові в творах І. С. Тургенєва і А. П. Чехова Тургенєв бачив у любові велику духовну силу. Вчені, зокрема Г. Б. Курляндська, писали про сильних романтичних тенденції в її зображенні. Правда, слід мати на увазі різні типи кохання в тургенєвських творах: з одного боку, любов – велика духовна сила, що пробуджує особистість до творення, – любов тургенєвських жінок (Наталія Ласунская...
ЗОБРАЖЕННЯ “НОВИХ ЛЮДЕЙ” У ТВОРАХ ТУРГЕНЄВА Й ЧЕРНИШЕВСЬКОГО
«
»