Зміст “гри в мовчанку” Володимира Підпалого
А третій не мовив нічого: Він мовити красно не міг, Але задля діла святого І жив він, і в землю поліг… Володимир Самійленко. Слова епіграфа з поезії “Патріоти” якнайкраще відображають життєву позицію та шлях Володимира Підпалого, з тією лиш різницею, що мовити він міг ще й як “красно”, але на перше місце все ж ставив учинки, совість і мовчазну мудрість патріота, Ці ідейні риси поета виявляються у вірші “Тиха елегія”, де ліричний герой виступає зажуреним і мовчазним, але впевненим і непоступливим щодо своїх ідеалів. Слова видатного
Відчуваючи свою неповноцінність перед силою людського почуття, вони ховаються по кутках, неначе миші, білі й сірі, але ніяк не кольорові, бо не можуть відобразити всю гаму глибинних – емоцій. Якщо б вони ненароком вилетіли з вуст героя, то прозвучали б набагато гірше від тиші, бо стали б якраз такими Костенківськими “страшними словами”, що мовчать,
Бережливе, по-материнськи лагідне ставлення до Батьківщини найбільш відчувається в таких рядках: “…на ясні зорі і на тихі води хай випадкове слово не впаде”. У поезії панує атмосфера тиші, умовчання, що доповнюється статичними образами зірок і вод, а також ледь чутної колискової. Але з кожною строфою напруга в душі ліричного героя зростає, і він шукає сили мовчати та все ж на зовсім уже провокаційне питання: “Україну чи зможеш ти забуть на чужині?” він рефлективно вигукує: “Однаковісінько мені…”, маючи на увазі свою долю, бо його перш за все цікавить, як буде житися Україні під тягарем слів лжепророків і псевдопатріотів, що не роздумуючи відповіли б на всі запитання так, як потрібно, але так би нічого й не зробили для рідної землі.
Схожі думки чуємо в. пісні сучасного виконавця Тартака: “Як уже набридло чути знову і знову порожні балачки, пафосні розмови: мова калинова, пісня солов’їна, ще трохи побалакаємо, зникне Україна…” Це позиція сильної людини, якій дійсно боляче за країну. А все інше – лиш попіл, що розвіється вітром і піде в небуття. Тому краще вже грати в “мовчанку”, ніж бути зомбованою лялькою з вилупленими очима, яка красиво говорить.