Щирість вираження патріотичних почуттів ліричного героя у вірші В. Підпалого “Тиха елегія”

Коли читаєш вірш Володимира Підпалого “Тиха елегія”, здається, що вустами ліричного героя промовляє твоя стривожена душа. Ми часто чуємо це горде слово – “патріотизм”. Воно лине з високих трибун, начертане на гаслах демонстрантів, ним сповнені численні газетні статті. Але ось раптом натрапиш на просте зізнання:
Коли мене питають: “Україну
Чи можеш ти забуть на чужині?” –
Кричу: “Кладіть отут у домовину
Живим!.. Однаковісінько мені…” –
І стає зрозумілою справжня, щиросердечна суть патріотизму.

Вона – не в гучних словах, не в політичних закликах. Вона – в глибинах душі, вона – у кожній краплинці твоєї крові, у кожному подиху. Про неї не можна красномовно сповіщати весь світ (чи не тому вірш і має назву “Тиха елегія”?), вона не потребує наголосу і знаків оклику. Справжній патріотизм вищий за слова, в які його одягають, – як щирі почуття не вміщуються ні в які рамки.
А тому ліричний герой В. Підпалого скоріше промовчить, аніж почне прилюдно присягатися в любові Батьківщині. І тисячі, мільйони моїх співвітчизників, переконаний, зрозуміють поета. Бо Україна для них – це й блакитні стрічки “рік,

річок, і річечок, і потічок”, і “ясні зорі, тихі води”, і “степи, озера, яблуні в саду”, і рідна мова, що з колискової синові лине в тихому співі…
Така людина ніколи не зрадить свою землю:
…від них не відокремлю
Себе і тоді, як в землю перейду…
Може, саме тому справжній патріот не стане багатоголосно розповідати про свої гарячі почуття, бо раптом “випадкове слово” плямою впаде на їх кришталеву чистоту.
…Мені б дуже хотілося, аби цього вірша прочитали (а ще краще – вивчили) деякі можновладні “патріоти”, для яких слово “патріотизм” стало перепусткою до державних посад.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)


Щирість вираження патріотичних почуттів ліричного героя у вірші В. Підпалого “Тиха елегія”

Categories: Твори з літератури

Links