Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Злочин і покарання

Злочин і покарання

Злочин і покарання. Роман “Злочин і покарання” був задуманий Ф. М. Достоев-Ским на каторзі “у важку мінуту смутку й саморозкладу”. Саме там, на каторзі, письменник зштовхнувся з “сильними лично-стями” , щоставлять себе вище моральних законів суспільства. На питання: чи можна знищувати одних людей заради щастя дру-гих автор і його герой відповідають по-різному. Розкольників счи-тане, що можливо, тому що це “проста арифметика”.

Не може бути у світі гармонії, якщо проллється хоч одна сльозинка дитини ( адже Родіон убиває

Лизавету і її ненародженої дитини). Але герой перебуває під владою автора, і тому в романі античоло-веческая теорія Родіона Раскольникова терпить крах. Бунт героя, що лежить в основі його теорії, породжений соціальною нерівністю суспільства

Не випадково розмова з Мармеладовым став останньою краплею в чаші сумнівів Раскольникова: він вікон-чательно вирішується вбити старуху-процентщицу. Гроші спасі-ние для знедолених людей, уважає Розкольників. Доля Мармеладова спростовує ці переконання. Бідолаху не рятують навіть гроші його дочки, він роздавлений морально й уже не може піднятися із дна життя. Установлення

соціальної справедливості насильницьким шляхом Розкольників пояснює як “кров по совісті”.

Письменник далі розвиває цю теорію, і на сторінках роману з’являються герої “двійники” Раскольникова. “Ми одного поля ягоди” ,говорить Свидригайлов Родіонові, підкреслюючи їхню подібність. Свидригайлов і Лужин вичерпали ідею відмови від “принципів” і “ідеалів” до кінця. Один втратив орієнтири між добром і злом, іншої проповідує особисту вигоду все це логічне завершення думок Раскольникова.

Не зрячи на себелюбні міркування Лу-Жина Родіон відповідає: “Доведіть до наслідків, що ви давеча проповідували, і вийде, що людей можна різати”. Розкольників уважає, що переступати закон можуть тільки “на-варті люди” , тому що вони діють на благо людству. Але Достоєвський зі сторінок роману проголошує: будь-яке убий-ство неприпустимо. Ці ідеї виражає Разумихин, приводячи про-стые й переконливі аргументи, що злочину противиться людська натура

До чого ж у результаті приходить Розкольників, уважаючи себе вправі знищувати “непотрібних” людей для блага принижених і ображених? Він сам піднімається над людьми, стаючи чоло-століттям “незвичайним”. Тому Розкольників ділить людей на “вибраних” і “тварин тремтячих”.

И Достоєвський, знімаючи з наполеонівського п’єдесталу свого героя, говорить нам, що не щастя людей хвилює Раскольникова, а його займає питання: “… чи воша я, як всі, або людина? Чи тварина я тремтяча або право маю…” Родіон мріє панувати людьми, так проявляється суть героя-індивідуаліста

Спростовуючи життєві цілі свого героя, проповідуючи християн-ские принципи, Достоєвський уводить у роман образ Соні. Писа-Тель бачить “найбільше щастя” у знищенні свого “я” , у безроздільному служінні людям цю “правду” Ф. М. втілив у Соні. Протиставляючи ці образи, Достоєвський зіштовхує ре-волюционное атеїстичне бунтарство Раскольникова із христі-анским смиренністю, любов’ю до людей і Бога Сонечки. Всепро-Щающая любов Соні, її віра переконують Родіона “страждання прийняти” .

Він зізнається в злочині, але тільки на каторзі, осягаючи євангельські істини, приходить до каяття. Соня віз-обертає Р-ва до людей, від яких він був віддалений доконаним злочином. “Їх воскресила любов…” Зруйнувавши “струнку” теорію Р-Ва, його “просту арифметику” , Достоєвський застеріг людство від небезпеки революци-онных бунтів, проголосив ідею цінності будь-якої людської особистості

Письменник уважав, що “є один закон закон нравст-венний”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. ОБРАЗ РАСКОЛЬНИКОВА(По романі “Злочин і покарання”) Федір Михайлович Достоєвський – письменник-філософ, що ставив і вирішував у своїх добутках сложнейшие, вічні питання буття. Його герої – незвичайні люди. Вони мечуться й страждають, роблять лиходійства й каються, перебуваючи в нескінченному пошуку істини. Такий і головний герой роману “Злочин і покарання” Родіон Романович Розкольників. “Він до того поглибився в...
  2. Теорія Раскольникова і її розвінчання у романі “Злочин і покарання” Теорія Раскольникова носить певний відбиток часу. Його ідея про “право сильного” відбивала деякої думки нігілізму – світогляду, популярного в 60-иі роки 19 століття. Головний герой багато часу міркує над історією життя людства. Висновки його зводяться до того, що прогрес здійснюється найчастіше на чьих-нибудь стражданнях Розкольників уважає, що люди являють собою...
  3. Сутність теорії Раскольникова.(по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Сутність теорії Раскольникова. (по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Достоєвського “Злочин і покарання” був написаний у шістдесяті роки XIX століття. Це було неясне для Росії час. У Росії поглибилися соціальні протиріччя Достоєвський виступає проти суспільства, що штовхає людини на злочин. Письменник говорить, що людина повинен мати право на нормальне...
  4. Чому “переступивший” Свидригайлов покінчив із собою, а Розкольників – немає? (по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) У романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і наказание” розкривається ряд загальнолюдських проблем: может чи людина в ім’я високої ідеї зробити преступление, як після цього жити й звідки чекати покарання? Головний герой роману, студент Родіон Раскольников (саме прізвище символізує розрив, роздвоєння), поставлений перед дилемою. Він бачить дрібне, частка зло в особі...
  5. СОЦІАЛЬНІ МОТИВИ ЗЛОЧИНУ РАСКОЛЬНИКОВА В РОМАНІ ДОСТОЄВСЬКОГО “ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ” Роман Ф. М. Достоєвського, по суті, є соціально-психологічним і філософським добутком. Достоєвський показав дно капіталістичного міста, мир принижених і ображених. Автор викриває суспільство, де панують гроші, суспільство, що нещадно до тих, хто не має грошей. Жертвою капіталістичного миру стає й головний герой роману – Родіон Розкольників. Цей образ відтворений психологічно...
  6. Моральні проблеми в романі “Злочин і покарання” У свій роман “Злочин і покарання” Достоєвський вклав гуманістичну ідею. У цьому добутку особливо тривожно переглядають глибокі моральні проблеми, що хвилювали письменника. Достоєвський торкнув важливих соціальних питань того часу. Втім, не можна затверджувати, що й у нашім теперішнім суспільстві немає таких же гостро вартих соціальних проблем Автора турбує аморальність, що...
  7. Роль образа Соні Мармеладовой у романі “Злочин і покарання” От переді мною лежить книга Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Автор зачіпає в цьому добутку багато роблем, але сама головна з них – проблема моральності. Достоєвський стосується цієї проблеми в багатьох своїх добутках, але найбільший розвиток ця проблема одержала саме в “Злочині й покаранні”. Можливо, саме цей добуток змушує...
  8. Бунт головного героя романа “Злочин і покарання” Роман “Злочин і покарання” був написаний в 1866 році великим російським письменником Ф. М. Достоєвським. Цей добуток відтворює життя міської бідноти, відбиває ріст соціальної нерівності, злочинності. Основний мотив роману – це падіння моральності. У своєму добутку Ф. М. Достоєвський розповідає про людей, що живуть напруженим духовним життям, які болісно, завзято...
  9. Психологічний аналіз у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Із часу створення М. Ю. Лермонтовим роману “Герой нашого часу” у добутках російських авторів чітко простежується „эволюция зображення психологічного стану героїв. Головною особливістю Творчості Достоєвського є новаторство в дослідженні внутрішнього миру людини. Психологічний стан героя стає загальною стихією роману, і у всіх творах Достоєвського внутрішній мир персонажа показаний у періоди...
  10. Оповідання роману “Злочин і покарання” Достоєвського “Злочин і покарання” Достоєвського, як і більшість робіт автора, можна віднести до найбільш складних добутків російської літератури. Оповідання роману неспішно, але воно тримає читача в постійній напрузі, змушуючи його вникати в скрупульозні психологічні вишукування автора. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини дев’ятнадцятого століття. У цей час багато...
  11. Роль сім’ї Мармеладових у романі “Злочин і покарання” Роман Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і покарання – один із самих складних добутків російської літератури, у якому автор розповів про історію загибелі душі головного героя після здійснення їм злочину, про відчуження Родіона Раскольникова від усього миру, від найближчих йому людей – матері, сестри, друга Достоєвський справедливо затверджував, що повернутися в...
  12. СІМ’Я МАРМЕЛАДОВЫХ І ЇЇ РОЛЬ У РОМАНІ “ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ” СІМ’Я МАРМЕЛАДОВЫХ І ЇЇ РОЛЬ У РОМАНІ “ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ” Роман Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і покарання один із самих складних добутків російської літератури, у якому автор розповів про історію загибелі душі головного героя після здійснення їм злочину, про відчуження Родіона Раскольникова від усього миру, від найближчих йому людей матері,...
  13. УБИВЦІ МНИМІ Й ЩИРІ В РОМАНІ “ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ” Яким бути людині? Чи приречений він вічно на болісне роздвоєння, на духовне й життєве животіння, або в силах перебороти всі й стати переможцем? Багато героїв Достоєвського намагаються вирішити цю проблему, прагнучи вирватися із суперечливого круговороту життя. Бунтує й Родіон Розкольників. Злидарське існування його самого, сестри й матері, трагичные долі інших...
  14. Теорія Родіона Раскольникова, її перевірка й спростування в романі “Злочин і покарання” Злочин Родіона Раскольникова почалося не з убивства й одержало свою розв’язку не в поліції. Час не закінчився в ділянці, вона полетіло вдалину, у нескінченність, що читач, по-моєму, утрудняється визначити для героїв роману. Задовго до описуваних подій бідний студент Родіон Розкольників пише статтю, у якій він доводить і відстоює права “вищих”...
  15. Художні особливості роману “Злочин і покарання” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” був опублікований в 1866 році. Його автор більшу частину життя прожило в досить стиснутих матеріальних умовах, викликаних необхідністю розплачуватися з боргами за видання журналів “Епоха” і “Час”, почате братами Достоєвськими до смерті старшого брата Михайла. Тому Ф. М. Достоєвський змушений був заздалегідь “запродувати”...
  16. Гуманізм у романі Достоєвського “Злочин і покарання” Гуманізм у романі Достоєвського “Злочин і покарання”. Ф. М Достоєвського називають великим письменником гуманістом. Вивчаючи творчість Достоєвського, усе здається, що ми ще не підступилися до цієї громадини думки, слова, правди й страсті. Син своє століття, воно не був обгороджений ні від помилок, ні від оман И сьогодні, читаючи Достоєвського, ми...
  17. Теорія Раскольникова й життя (по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Суха, мій друг, теорія скрізь, А древо життя пишно зеленіє. Иоганн Гете Розповідають, що В. Г. Бєлінський сказав молодому письменникові Достоєвському: “Цінуєте ваш дарунок і будете великим художником”. Мабуть, у дні важких випробувань спогад про це гріло “державного злочинця” Достоєвського. І, імовірно, саме на каторзі й зародилося бажання написати книгу...
  18. Засобу художнього зображення внутрішнього миру людини в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” (Особливості психологізму) Філософський^-філософський-соціально-філософський роман “Злочин і покарання” був написаний в 1866 році. Достоєвський відтворює картину життя в Росії середини XIX століття, коли країна переживала потужні соціальні зрушення й моральні потрясіння. Він створює книгу про мешканців темних кутів Петербурга, що розорилися дворянах і новій буржуазії. Зміст роману був продиктований самою дійсністю; у ньому...
  19. Злочин і покарання характеристика образу Свидригайлова Аркадія Івановича Свидригайлов Аркадій Іванович – один з центральних пфоев. “…Років п’ятдесяти, зростанню вище середнього, огрядного, з широкими і крутими плечима, що надавало йому дещо сутулому вигляду… Широке, вилицювате обличчя його було досить приємно, і колір обличчя був свіжий, не петербурзький. Волосся його, дуже ще густі, було зовсім біляве і трохи хіба...
  20. Злочин і покарання характеристика образу Мармеладовой Сонечки Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до категорії “лагідних”. “…Малого зростання, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, з чудовими блакитними очима”. Уперше читач дізнається про неї із сповіді Мармеладова Раскольникову, в якій він розповідає, як С. в критичний для сім’ї момент вперше пішла на панель, а повернувшись, віддала...
Злочин і покарання
«
»