Зіставлення поем Т. Шевченна “Катерина” і “Наймичка”
Змалювання жінки-покритки – одна з тем у Творчості Т. Шевченка. Цій темі поет присвятив багато творів, бо доля жінки була йому добре відома. З тугою і болем говорив він про рідну матір, яку “ще молодую – у могилу нужда та праця положила”. Важкою була доля і його сестер, які змушені були йти в найми. Спільне та відмінне в поемах.
Напруженість вступу у “Наймичці” і поступове наростання трагізму в “Катерині”. Поема “Наймичка” починається прологом, з якого дізнаємося про велике горе Ганни, про її глибокі страждання. Молодиця
Ліричні відступи у поемі “Катерина” можна поділити на три групи: звернення автора до героїв твору, звернення до читачів і
Поема “Наймичка” належить до найбільших тріумфів правдивої штуки й мусить вважатися найкращим доказом великої геніальності Шевченка (І. Франко).
Поема “Наймичка” є геніальним надбанням вселюдської літератури; (Еміль Дюран).
Ми не знаємо нічого простішого і водночас поетичнішого від його “Наймички” (О. Плещеєв).
Обидві поеми мають спільне тло суспільне… Катерина натура проста, палка, вразлива… ошукана москалями, відіпхнута… Наймичка – натура безмірно глибша, чуття у неї… сильне, високе, любов до дитини така могутня, що перемагає все інше, заслоняє перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, а для довгої жертви на користь своєї дитини (І. Франко).