Життєва основа новели “Новина’ Василя Стефаника (Роль художньої деталі)
В основу сюжету новели “Новина” В. Стефаника покладена реальна подія, що трапилася в селі Трійці 1898 року.
Коли Максим Горький прочитав цю новелу, він сказав: “як коротко, сильно і страшно пише ця людина”. Батько дружини В. Стефаника – Кирило Гаморак, – прочитавши “Новину” та інші новели, сказав: “Не пиши так, бо вмреш”. А Стефаник написав аж 72 новели.
Чому ж такі страшні слова говорять про твори В. Стефаника? Тому що за його короткою розповіддю про трагедію сім’ї Гриця Летючого – глибока прірва людського горя,
Писати коротко і сильно вдається не кожному письменникові. Треба уміти відшукати те точне слово, за яким криється ціла картина людського життя, стан душі, горе, мука. Це слово називається в літературі художня деталь. В. Стефаник був великим майстром художньої деталі. Наприклад, “їли хліб на печі…, здавалось, що кістки в лиці потріскають”, “очі… як олово”,
Страшно читати, коли голод і холод, біда й нестатки штовхають батька на злочин, на дітовбивство. Страшно, що немає кому подати руку допомоги, що людська біда байдужа іншим, благополучнішим.
Невже ніхто не міг допомогти? Страшно, бо описаний Стефаником випадок – це не художнє перебільшення, не якась символічна картина крайнього зубожіння. Це – саме життя. Страшно, бо суспільство, осудивши батьківський злочин, не хоче усвідомити свого злочину перед людьми. Адже батько з відчаю топить дитину, рятуючи її від голодної смерті. Батько сам – нещадна жертва.
Уся ця страшна трагедія викликає протест проти негідного станови ща людини на своїй землі, бажання щось змінити, кличе до пошуку виходу з тяжкого становища.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)