“Життєподібний” сюжет і філософсько-символічний зміст повісті Хемінгуейя “Старий і море”
“Старий і море” – твір легендарного американського письменника Ернеста Хемінгуея. Він є своєрідним підсумком духовних шукань автора.
Твір віднесено до жанру повісті-притчі завдяки повчальній алегоричній складовій. Переказ сюжету твору не займає багато часу, адже вся дія зводиться до однієї події в житті старого рибалки. Але аналізувати повість, досліджуючи всі “підводні камені”, можна дуже довго.
“Старий і море” містить роздуми письменника про сенс життя. Ця тема наявна і в інших творах, проте саме в цій повісті
Життя кубинських рибалок завжди захоплювало Хемінгуея. Тому й не дивно, що своїм головним героєм він зробив старого рибалку на ім’я Сантьяго. Починається твір з окреслення проблеми – від Сантьяго відвернулася рибацька вдача, вже вісімдесят чотири дні він не може піймати жодної рибки. Але герой не здається і на вісімдесят п’ятий день вирушає знову в море аби здійснити свою мрію – зловити марліна. В творі дуже детально описується боротьба старого і риби. Марлін впіймався на гачок, але на те, щоб витягти його, знадобилося чимало сил та терпіння. І коли
Твір Хемінгуея подібний до айсберга, основна частина котрого прихована на глибині океану. Сюжет повісті нагадує верхівку цього айсберга, а головний зміст – приховану частину, яку потрібно читачам віднайти. Подекуди це не так просто, адже твір є філософським та символічним.
Символізм починається вже з назви повісті – “Старий і море”. Читач передчуває головні проблеми твору – відношення людини та природи, тлінного та вічного, звичайного та величного. Наявність сполучника і в назві натякає на єднання понять і водночас на їх протистояння.
Старий Сантьяго є символом мудрості і разом з тим простоти. Рибалка нічого не має, мешкає в бідній хатині, навіть не завжди може прогодувати себе, але мрія зловити найбільшу рибу звеличує його.
Картина маленького човника, де перебував кілька днів головний герой, посеред безмежного океану символізує самотність, загубленість людини у вирію життя. Океан – уособлення могутньої природної сили, але старий Сантьяго намагається їй протистояти. Океан так і не віддав старому рибу (її з’їдають акули), проте він і не програв, адже здійснив свою мрію, довів що ще спроможний на відчайдушні вчинки.
Символіка твору складна, неоднозначна – і тому кожен її розуміє, опираючись на власний життєвий досвід.