Духовний світ старого Сантьяго (за повістю “Старий і море”)

Літературну “зірку” Хемінгуея знали навіть ті, хто ніколи не читав його творів. За твір “Старий і море” Ернесту Хемінгуею було присуджено в 1953 році Нобелівську премію. Історія-притча про старого Сантьяго перетворилася під пером майстра на шедевр, а картини моря і “технологія” рибацької праці поєднались у творі з глибоким філософським підтекстом про людське життя.

Головний герой – старий Сантьяго. Він був “худий, замучений, його потилиця була прорізана глибокими зморшками, а щоки були покриті коричневими плямами”.

Це він навчив хлопчика Маноліно рибалити. Старий Сантьяго, самотній і бідний, живе в хатинці, побудованій із міцних трилисників королівської пальми. Там лише стіл, стілець, а в земляній підлозі ямка, в якій він розводить вогонь для приготування їжі.

Коли стомлений старий лягає спати, йому сниться Африка його юності, “золоті її береги, височенні білі гори. Дуже часто в його снах з’являються далекі країни і леви, які виходять на берег”. Усе життя старого пов’язане з морем. Щоб себе прогодувати, спочатку потрібно добре порибалити. Бувало й такс, що старий повертався з моря ні з чим. Але наступного дня він

знову виходив у море. Так день за днем спливають роки строго Сантьяго.

Серед морського безмежжя він часто згадує маленького хлопчика, який допомагає йому знести вітрило, підготувати човен. Старий Сантьяго має добре серце. Він любить море, згадує про нього з ласкою і ніжністю. Любить птахів і риб.

Яких тільки пригод не траплялося із старим на морі. Це не тільки порожні рибацькі сіті, а й боротьба з акулами. Постійно у своїх думках він розмовляє з рибою. “Я з тобою ніколи не розлучусь, поки не вмру”, каже старий Сантьяго. Він називає себе “незвичайним старим”.

У важкій праці, у поєдинках з акулами його ніколи не залишають думки про хлопчика Маноліно. Йому завжди хотілося, щоб він був поруч з ним. І після тих довгих днів, проведених у морі, в страшній боротьбі з акулами, старий повертається додому. Скільки болючих ран завдала йому ця боротьба! Коли Маноліно побачив його зранені руки, го заплакав.

Хлопчик завжди старався робити старому тільки приємне. Він розумів, що Сантьяго важко і самотньо. В розмовах вони ділилися своїми враженнями про морс, про рибалку, про всі пригоди, які з ними траплялися. Маноліно хотів навчитися у старого бути хорошим рибалкою. Для нього Сантьяго був прикладом мужності, сміливості, майстром своєї справи.

На прикладі взаємин старого і хлопчика розумієш, що добро має більшу силу, аніж зло. Хороших людей на світі більше. Тому і в наш час багато людей завжди готові прийти на допомогу старим людям. Поки існує добро, людям буде житися легше і краще, навіть у цей важкий час.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Духовний світ старого Сантьяго (за повістю “Старий і море”)

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links