Життя Василя Стуса – це дорога через терни до зірок
Давайте доторкнемося серцем до великої людської трагедії. Творчість В. Стуса справедливо вважається помітним явищем не тільки української й світової літератури, а й всього нашого громадського життя. Кожний його стих – суперечка снеправдой.
Але найбільше вражає його відвага в боротьбі за справедливість, національне достоїнство й незалежність українського народу. Особливо болісно Стус сприймав спроби тоталітарного режиму остаточно русифікувати Україну, знищити національну культуру, українську мову. Він відстоював самобутність наший
Бунтарство В. Стуса змусило його ховатися: роботи не було, припинили друкувати. Але поет сам вибрав собі цей тернистий шлях. Незважаючи на переслідування, він продовжував боротися з беззаконням, що панувало в суспільстві. Незабаром він був арештований і обвинувачений у виготовленні, зберіганні й поширенні наклепницьких документів, які “ганьбили радянський державний порядок”. Але навіть у таборах Гулагу Василь Стус продовжує творити, міркує над минулим, сьогоденням і майбутнім України
У щоденнику Стуса є запис: “Як може розвиватися національне
Добутку В. Стуса, здається, хвилюють кожного. Вони спонукують нащадків продовжувати справу цієї шляхетної людини, піклуватися про розквіт нашої національної культури
Василь Семенович залишив про себе теплі спогади в душах колег і учнів Горлевской школи №.23, де він працював учителем. Однієї з рис поета, за словами вчительки історії Л. Е. Замойской, була чесність і любов до рідної мови. Вона наголосила на тім, що він любив ходити в школу у вишитій сорочці. Художник загинув у таборі для політв’язнів, але дух його залишився незламним, а вірність рідній Україні – непохитної. Сьогодні Василь Стус і його творчість повернуті народу, а його пророчі слова збулися:
Народ мій
До тебе я ще повернуся,
Як у смерті повернуся до життя
Своїм стражданням і незлою особою
Сьогодні ми живемо у незалежній державі. Шлях до нашої волі В. Стус уторовував своєї подвижнической життям. І вірші, і життєвий подвиг піднімають наш дух, будять совість. Стус серед нас. Він – наша совість. Тема й ідея України проходить через всю творчість В. Стуса. Розлука з рідним краєм підсилила любов поета до нього. Саме ця любов вирішила долю поета: “і я поета – боротьба, ім’я поета – Україна “. Своїм полум’яним словом поет хотів підняти духовну планку свого народу, щоб він виріс “з постолів, із шаровар, з курного будинку” і був гідним “своєї Мати^-матері-україн-матері”. Свої надії він зв’язував тільки з долею свого народу й важливістю боротьби за його незалежність: “Як добре те, що смерті не боюся я…”. Мотивами любові до України й тугою перейняті інші вірші В. Стуса: “За мною Київ тягнеться в снах”, “Такої близький ти, краю мій”.
У ряді віршів В. Стус міркує над сутністю людського існування, над пошуками шляхів у житті (“Молодий Гете “). Ліричний герой віршів В. Стуса – людина духовно богатий і міцний, людина, що усвідомить трагічність свого життя й невідворотну загибель вборьбе.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)