Життя й творчість А. А. Фета
1. Коротка біографічна довідка. 2. Основні теми лірики Фета. 3. Особливості лірики Фета. В історію літератури Панас Панасович увійшов під прізвищем Фет, однак чимало років його життя було присвячено боротьбі за право носити інше прізвище – Шеншин. Батько майбутнього поета, російський дворянин А. Н. Шеншин, під час свого перебування в Німеччині познайомився із дружиною німецького чиновника К. Ш. Фет, разом з якої Шеншин і повернувся на батьківщину.
Незабаром народився син Панас (1820), якому Шеншин дали своє прізвище, усиновивши хлопчика Але
Після закінчення університету Фет надійшов у провінційний полк. Це рішення парубка в чималому ступені було пов’язане з надією на одержання втраченого дворянства, на що надавав
Лише в 1873 році Фет одержав право носити прізвище Шеншин. До кінця свого життя він продовжував займатися літературною діяльністю. Помер він в 1892 році у своєму маєтку. Основними темами лірики Фета є краса природи й любов: Нерідко ці дві теми переплітаються: Я прийшов до тебе із привітом, Розповісти, що сонце встало, Що воно гарячим світлом По аркушах затріпотіло…
… Розповісти, що з тією же пристрастю, Як учора, прийшов я знову, Що душу всі так само щастю И тобі служити готова… Природа для Фета – це джерело постійного натхнення й захвату. Поет показує нам природу в різну пору року, кожне з яких по-своєму прекрасно. Навіть тимчасове зів’янення описується у світлих, життєстверджуючих тонах: Вітер.
Навкруги все гуде й колишеться, Листи кружляються в ніг. Чу, там, удалині зненацька чується Тонко благаючий ріг. Картини, які дає А. А. Фет у своїх віршах, дуже легко представити, настільки точно поет помічає головні ознаки погодних змін тої або іншої пори року.
Однак пейзажна лірика Фета не фотографічний знімок, де все застигло раз і назавжди. Поетичні образи у віршах Фета скоріше можна зрівняти з відеозйомкою, що дозволяє вловити картину навколишнього світу в русі. Рух гарний відчувається в багатьох віршах поета: “Затремтіли аркуші, облітаючи”, “Гойдаючись, рухається завіса”, “Прошмигнула в темряву”.
Поетові цікаво любуватися безкрайніми просторами полів: …І від ниви й до ниви Жене вітер примхливий Золоті переливи. Або самотньою трояндою, що чудом уцелели в саду після осінніх заморозків: Але в подуві морозу Між загиблими одна, Лише ти одна, цариця троянда, Запашна й пишна. Але в центрі уваги поета виявляються не тільки гаї, дерева, квіти, поля; поетичний мир Фета, як і реальний мир, населений живими істотами, звички яких наочно описує поет От моторна рибка сковзає в самої поверхні води, і її “блакитнувата спина” відливає сріблом; у зимовий мороз у будинку “кіт співає, ока прищуря”. Особливо часто в лірику Фета згадуються птахи: журавлі, ластівки, граки, горобець і просто пташка, що вкрилася у своєму гнізді від непогоди: И гуркоче громів переклик, И шумлива імла так чорна…
Тільки ти, моя мила пташка, У теплому гніздечку ледве видна. Не менш проникливо, з тонким психологізмом описує Фет і любовні почуття. Л. Н. Толстой захоплювався тим, як майстерно Фет передавав у своїй творчості найменші відтінки почуттів, їх зародження Наприклад, про вірш “Травнева ніч” Л. Н. Толстой так писав Фету в листі: “Вірш одне з тих рідких, у яких ні слова додати, зменшити або змінити не можна; воно живе саме й чарівно”. Потрібно відзначити, що любовній ліриці Фета значною мірою властив трагічне сприйняття почуття. Імовірно, це пов’язане з особистими переживаннями поета.
Під час своєї служби в армії він серйозно захопився М. Лазич, однак ця дівчина була безприданницею. Мечтающий про міцний статок і дворянське звання Фет відмовився від думки зв’язати з нею свою долю. Лірика Фета дуже музична – багато хто його вірші стали відомими романсами.
Також потрібно відзначити таку особливість творчості Фета, як відсутність гострих соціальних конфліктів, картин бідності й безправ’я, до яких нерідко зверталися багато сучасників поета, наприклад, Н, А. Некрасов. Подібна отстраненность від суспільних проблем часом пародіювалася іншими поетами. Однак цінність лірики Фета від цього не знижується Існує думка, що “поет у Росії – більше, ніж поет”, але не всім же бути грізними ораторами, що кличуть народ на перетворення суспільства. Мабуть, у наше техногенне століття куди важливіше зрозуміти, наскільки прекрасна й беззахисна навколишня нас природа, і зуміти зберегти неї, щоб і наших нащадках могли любуватися блискаючими ставками, соковитою зеленою травою, джерелами, лісами й полями
(2 votes, average: 3.50 out of 5)