Мир разючої гармонії в ліриці Панаса Фета

Лірика Панаса Фета відкриває нам мир разючої краси, гармонії й досконалості, три складові якого – природа, любов і пісня. Фета можна назвати співаком російської природи. Наближення весни й осіннє зів’янення, запашна літня ніч і морозний день, що розкинувся без кінця й краю житнє поле й густий тінистий ліс – про все це пише він у своїх віршах. Природа у Фета завжди спокійна, притихла, вона начебто завмерла. І в той же час вона дивно багата звуками й фарбами, живе своїм життям:

Я прийшов до тебе із привітом,

Розповісти, що сонце встало,

Що

око гарячим світлом

По аркушах затріпотіло;

Розповісти, що ліс прокинувся,

Весь прокинувся, гілкою кожної,

Кожним птахом стрепенувся

И весняної повний спрагою…

Зображення природи у Фета наповнено романтикою, що зачаровує:

Що за звук у півмороку вечірньому?

Бог звістка! – Те кулик простонал або сич

Расставанье в ньому є, і страданье в ньому є,

И далекий невідомий клич.

Точно мрії хворі безсонних ночей

У цьому плачучому звуці злиті…

Природа у Фета живе своїм власним таємничим життям, а людина може бути до неї причетний тільки на вершині свого духовного

розвитку:

Цілий день сплять нічні квіти,

Але лише сонце за гай зайде,

Розкриваються тихо аркуші,

И я чую, як серце цвіте

Згодом у віршах Фета знаходимо усе більше паралелей життя природи й людини. Відчуття гармонії наповнює рядка поета:

Сонця вуж ні, немає й дня безустанних прагнень,

Тільки захід буде довго ледве зримо горіти;

ПРО, якби небо обіцяло без тяжких томлінь

Так само й мені, оглянувшись на життя, умерти!..

А. Фет не оспівує жагучі почуття, у його віршах ми не знаходимо слів глибокого розпачу або захвату. Він пише про найпростішому – про дощ і сніг, про море й гори, про ліс, про зірки, передаючи нам свої хвилинні враження, запам’ятовуючи миті краси. Світлом і спокоєм наповнені такі поетичні шедеври Панаса Фета, як “Шепіт, боязкий подих…”, “Я прийшов до тебе із привітом…”, “На зорі ти її не буди…”, “Зоря прощається із землею…” идругие.

Краса й природність його поезії доконані, його вірші виразні й музичні. “Це не про – сто поетів, а скоріше поет-музикант…” – говорив про нього Чайковський. На вірші Фета була написана безліч романсів, які одержали широку популярність

Поет передає у своїх віршах “благоухающую свіжість почуттів”, навіяних природою. Його вірші перейняті світлим, радісним настроєм, щастям любові. Навіть самі найменші рухи людської душі не вислизають від уважного погляду поета – він надзвичайно тонко передає всі відтінки переживань людини:

Шепіт, боязке диханье,

Трелі солов’я,

Срібло й колиханье

Сонного струмка,

Світло нічної, нічні тіні,

Тіні без кінця,

Ряд чарівних змін

Милого особи,

У димних хмаринках пурпур троянди,

Відблиск янтарю,

И цілування, і сльози,

И зоря, зоря!..

У поезії Фета майже немає дії. Ніж сильніше захоплює поета естетическое сприйняття миру, тим більше він віддаляється від прозаїчності. Треба сказати, що її практично немає в найчистішій поезії Фета. Кожний його вірш – це ціла гама вражень, думок, радостей і сумів. Підтвердженням цієї думки служать такі з віршів Панаса Фета, як “Промінь твій, що летить далеко…”, “Недвижні очі, божевільні очі…”, “Сонця промінь проміж лип…”, “Тобі в мовчанні я простираю руку…”

Лірика цього найцікавішого російського поета вічна завдяки відбиттю в ній почуттів і переживань, які випробовує людина, не позбавлений почуття прекрасного. Вірша Панаса Фета торкають самі таємні струни душі, передають нам відчуття дивної гармонії навколишнього мира.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Мир разючої гармонії в ліриці Панаса Фета

Categories: Шкільні твори

Links