Життя головного героя в романі “Великий Гетсбі”

Гетсбі – типовий герой роману. Він наче належить середньовіччю, живе за законами любовного роману, про що свідчить його безоглядне служіння та відданість Дамі Серця, віра в душевну щирість і чистоту своєї коханої, готовність піти на самопожертву заради неї. І не випадково Нік, розповідаючи про стосунки Джея та Дейзі, використовує образи лицарської епохи.

Дейзі – Дама Серця, юна золотосяйна королівна у високім білокам’янім палаці, Гетсбі – лицар, що “прирік себе на довічне служіння”, “чатовий, якому нічого було чатувати”.

Навіть будинок Джея нагадував старовинну башту. Тож недарма багато критиків звертають увагу на двоїстість фігури головного героя: з одного боку, це герой роману, з іншого – дурень, чепурун комедії.

Трагедія головного героя Фіцджеральда також символізує драму епохи “рузвельтівського романтизму”. Цей період американської історії позначився особливим піднесенням культу сили, успіху та здоров’я. Вважалося, що здорова людина з доброю вдачею може зробити і себе, і свою країну. Водночас гуманна мета виправдовувала позицію сили. Такі погляди отримали своє звучання як у житті, так і в культурі.

Втім, результат не завжди відповідав тому, на що очікували.

Образ Гетсбі також не уникає протиріч згаданої епохи. З одного боку, він успішна людина, що зробила гарну кар’єру. Він не курить, не п’є, не веде розпусне життя. Тож, за логікою, така енергійна персона має всі шанси домогтися бажаного як в особистому, так і в суспільному житті. Натомість особа Гетсбі не викликає почуття поваги з боку інших, а тільки дратує. Персона капітулює перед соціумом, бо останній не бажає надати їй жодного шансу.

У приватному житті якості героя рузвельтівської епохи так само не виправдали себе. Він привабливий для Дейзі як партнер, але його затята наполегливість, безапеляційне бажання все змінити тільки все зруйнувало. Позиція сили веде до катастрофи, і Гетсбі отримав цей урок.

Отже, проаналізувавши усі події в житті головного героя, його походження, мету існування, шлях до неї, ставлення до коханої жінки, відношення оточуючих, ми й з’ясували основні причини краху Гетсбі. Основна проблема Джея – це неспівпадання реального й бажаного у власному житті. Його трагедія – це трагедія ідеаліста, яка символізує типову для Америки драму іммігранта, до якої Фіцджеральд підводить нас через ностальгічне бачення Ніком Каррауеєм колись первозданної Америки, що постала перед очима голландських моряків як “незаймане зелене лоно Нового Світу”. В цьому видінні сконденсовані прагнення багатьох поколінь переселенців, які, гнані пошуками кращого життя, бачили у незвіданому світі можливість втілення своїх бажань, досягнення щасливого майбутнього. Цікаво, що ідеалізм, притаманний Гетсбі, став невід’ємною рисою багатьох іммігрантів.

Попри важкі випробування долі та часто сумний досвід своїх попередників, вони все одно очікують на ласку від фортуни особисто для себе і своїх рідних. Загибель Гетсбі, на перший погляд, здається випадковою, насправді ж виявляється підло організованою, а фактично – трагічно закономірною, і вона засвідчує недосяжність “американської мрії”, нетотожність багатства і щастя… Проте вона не спростовує мрію як таку. Адже після смерті Гетсбі Нік подається на Захід, до джерел мрії, а той “зелений вогник”, до якого тягнувся Гетсбі, продовжує кликати до себе, до прекрасного і нездійсненного…

На нашу думку, образ головного героя, Джея Гетсбі, увібрав у себе не тільки характерні прикмети часу, але й істотні риси національної самосвідомості. Фігура Гетсбі підтвердила подвійність “американської мрії”: зворотним боком визнаного за кожним права на “прагнення на щастя ” стало самоствердження, що розтоптує моральний закон. Високий ідеал виявився відкинутим заради приземленої мети – гонитвою за матеріальним успіхом.

Ф. С. Фіцджеральд намагається довести, що “американська мрія” трагічна, оскільки її проблеми є нерозв’язними. Він розвінчує цей такий популярний соціальноетичний міф про досягнення успіху всіх і кожного, про легкість “шляху вгору” в американському буржуазному суспільстві. Ідеальний образ “американської мрії” тьмяніє, а потім спотворюється. Спотворюється й уявлення про особистість у світлі національного ідеалу. Жадоба успіху, соціальні зв’язки володіють людиною, але вона, подібно “великому” Гетсбі, вірить в ілюзії до кінця.

І. Є. Зозуля, викладач кафедри мовознавства Вінницького національного технічного університету


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Життя головного героя в романі “Великий Гетсбі”