Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Жанрове розмаїття прози Нечуя-Левицького

Жанрове розмаїття прози Нечуя-Левицького

Літературна спадщина Нечуя-Левицького досить велика і жанрово різноманітна: романи, повісті, оповідання, нариси, новели, гуморески, драми, казки тощо.
Спадкоємець Т. Шевченка і Марка Вовчка, І. Нечуй-Левицький збагатив реалізм, який під його пером перетворився на універсальний напрямок національної літератури.
Перемогою реалізму Левицького було зображення героя соціально диференційованим. Реаліст-психолог, Нечуй-Левицький використовує глибокий аналіз, зображує особистість у соціальному типі і відтворює неповторне “я” героя.

Найбільшого розквіту творчість Нечуя-Левицького досягає наприкінці 70-х – на початку 80-х років. У цей час виходять повісті “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Хмари”, “Кайдашева сім’я”, цикл оповідань “про бабу Параску та бабу Палажку”.
Згодом І. Нечуй-Левицький пише ряд науково-популярних нарисів про минуле України: повість “Гетьман Іван Виговський” (1889), роман “Князь Єремія Вишневецький” (1897), твори “Афонський пройдисвіт”, “Поміж ворогами”, “Скривджені й нескривджені”, “Над Чорним морем” та ін.
Літературно-критична та публіцистична
діяльність Нечуя-Левицького знайшла відображення у статтях “Сорок п’яті роковини смерті Тараса Шевченка” (1906); “Українська поезія” (1906); “Українська декаденщина” (1911); “Де люди, там і лихо” (1911); “Хто такий Шевченко” (1913) та ін.
Свої погляди на розвиток української літературної мови письменник виклав у таких працях: “Сьогочасне літературне прямування” (1878, 1884); “Сьогочасна часопис на мова на Україні” (1911); “Криве дзеркало української мови” (1912). У цих працях порушено проблеми історії української літературної мови, її зв’язок зі староукраїнською мовою на народній основі.
І. Нечуй-Левицький видав також три “частки” “Граматики українського язика” (ч. І – “Етимологія”, ч. II – “Синтаксис”, ч. III – “Словар”), що свідчить про його всебічну енциклопедичну обізнаність.
Автор видає також ряд педагогічних статей, в яких звучить основна думка: навчання рідною мовою – запорука повноцінного розвитку дитини.
Серед багатої спадщини письменника періоду його творчої зрілості чільне місце посідають наукові та художні праці з історії України.
Історіософські зацікавлення І. Нечуя-Левицького втілилися в таких працях: “Унія і Петро Могила, Київський митрополит”, “Перші київські князі Олег, Ігор, Святослав, св. Володимир і його потомки”, “Татари і Литва на Україні”, “Українські гетьмани Іван Виговський та Юрій Хмельницький” та ін., чотирьох випусках “Історія Русі”, художніх творах: казка “Запоріжці”, “Маруся Богуславка”, історичний роман “Єремія Вишневецький”.
Отже, жанрово проза Нечуя-Левицького надзвичайно різноманітна. Вона слугує новим поколінням живим невичерпним джерелом праці, енергії і любові.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Значення творів І. Нечуя-Левицького для розвитку української прози Своїми талановитими творами він (І. С. Нечуй-Левицький) вивів на світ життя людей свого краю… Панас Мирний Одне з найпочесніших місць в історії української літератури належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому – видатному письменнику, класику нашої літератури. Почавши літературну діяльність у середині 60-х років XIX століття, він за своє довге життя написав понад...
  2. Літературна спадщина І. Нечуя-Левицького Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” (1878), повістей: “Бурлачка” (1880) – про життя заробітчан, “Хмари” (1874), “Над Чорним морем” (1893) – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” (1879), “Старосвітські батюшки та матушки” (1881), “Афонський пройдисвіт” (1890). Нечуй-Левицький виступав і...
  3. Реалiзм I. Нечуя-Левицького Реалiзм I. Нечуя-Левицького можна визначити як соцiально-побутовий. Глибокий знавець життя, письменник вмiв неквапно й докладно подати портрети своїх героїв, їх повсякденнi думки й розмови, змалювати цiлi поколiння людей рiзних соцiальних класiв i станiв. До нього в українськiй лiтературi не було такого багатства й рiзноманiтностi побутових картин, таких багатобарвних, реалiстично точних...
  4. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Історична повість І. Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”. Змалювання широкої картини життя і національно-визвольної боротьби козацтва України в XVII столітті” 1. Коли було завершено і вперше опубліковано повість “Князь Єремія Вишневецький” ? Завершено 1897 p., але...
  5. Історичні романи І. Нечуя-Левицького І. Історична тематика у творчості І. Нечуя-Левицького. (У творчому доробку письменника є низка творів на історичну тематику. Він писав про боротьбу українського козацтва проти іноземних поневолювачів, вивів ряд історичній постатей, показав духовний занепад зрадників народу.) ІІ. Роман “Князь Єремія Вишневецький”. 1. Хронікальний підхід письменника до зображуваного. (Автор розповідає мри Життя...
  6. Історична проза І. Нечуя-Левицького (роман “Єремія Вишневецький”) Нечуй-Левицький був тим українським письменником, який постеріг минуле України і змалював широку картину життя і національно-визвольної боротьби козацького народу в XVII ст. Роман “Єремія Вишневецький” (1896-1897) – один з найкращих творів у вітчизняній літературі на історичну тему. В основу роману покладено переможний етап визвольної війни українського народу під проводом Богдана...
  7. Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Одним з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, у якій письменник передав мрії, думки і сподівання кріпаків. Заслуга Нечуя-Левицького полягає в тому, що він показав основний конфлікт того часу – протистояння між кріпаками і панами. Повість відзначається яскравістю характерів, письменник ніби пензлем зображує розгорнуті мальовничі краєвиди. У творі...
  8. Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх...
  9. Біографія Івана Нечуй-Левицького Іван Семенович Левицький (1838-1918) (літ. псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 13 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша, Седлеця, Кишинева. Вийшовши у відставку, оселився в Києві,...
  10. “Чого навчає історична повість Нечуя-Левицького “Єремія Вишневецький”? Літературні твори, у тому числі і повісті, побудовані на певних історичних подіях, далеко не завжди мають єдину мету, яка полягає в оповіданні про певну історичну епоху. Іноді у них є й інша, повчальна мета, яка полягає в тому, щоб показати людині деякі паралелі, тим самим навчити людину дечого нового. Однією...
  11. Зображення народного життя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький збагатив українську літературу творами про українську старовину, детально змальовуючи україн-ш. ку природу, звичаї і побут селян, традиції українців, їхні повсякденні справи. Послідовна розповідь про життя Кайдашів допомагає відтворити в уяві селянську садибу: хату, стайню, хлів, повітку, город, леваду. Автор добре знає життя селян, майстерно відображає деталі оселі....
  12. Урок етики для сучасників і нащадків (за романом Івана Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”) Історія України для Нечуя-Левицького лишалася невичерпним джерелом роздумів і творчих пошуків, він вважав конче необхідним розвивати національну самосвідомість, був переконаний, що саме художні твори на тему історичного минулого здатні викликати живу зацікавленість широких верств українського народу до свого минулого. Однак, змальовуючи образи історичних осіб, письменник не схильний до їхньої ідеалізації:...
  13. Особливості творчості І. Нечуя-Левицького Своєрідність стилю Нечуя-Левицького полягає в тонкому поєднанні реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів. Усе це разом ставить твори українського прозаїка в один ряд з творами кращих тогочасних російських та західноєвропейських...
  14. Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918 pp.) Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького Своєрідність стилю Нечуя-Левицького полягає в тонкому поєднанні реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів: Усе це разом ставить твори українського прозаїка...
  15. Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як підручник народознавства Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від...
  16. Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – підручник з народознавства Усе своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю й нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були і його...
  17. “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. 3 огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до...
  18. Питання національної історії й культури в повісті И. С. Нечуя-Левицького “Хмари” Поява повести “Хмари”. Твір був написаний в 1870-1872 роках і відразу початок похід “по борошнах”. Майже сорок років письменник змушений був щось допрацьовувати, так тривало аж до 1908 року.) Переслідування цензурою. (Коли повість вийшла з печатки, цензура вилучила всі гострі питання щодо національного становлення українського народу, а також місце, де...
  19. Національна ідея у повісті Івана Нечуя-Левицького “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних...
  20. “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Івана Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. З огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до...
Жанрове розмаїття прози Нечуя-Левицького
«
»